Упорядник Степан Захаркін. Соломія

Червень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
220 переглядів

Київ: Основи, 2006.

Якби цю книжку назвати інакше, скажімо, «Про Соломію Павличко» чи «Спогади про Соломію», вона – як текст – звучала би по-іншому. Із якимось домішком, відчуттям певної зайвини. Мусило бути саме «Соломія». Так само просто й так само повно, як їй вдалося бути. Книжка присвячена тій Соломії, котра була виразним інтелектуальним центром культурної спільноти дев’яностих, Соломії, яка була провокаторкою, ініціяторкою, рушієм і втілювачем найсміливіших наукових пошуків; Соломії, яка ступала на зовсім хиткі й майже непомітні стежки й робила їх широкою дорогою – не тільки для себе: найперше для інших.

Коротке пригадування біографічних даних, величезний – на 60 авторів – блок спогадів «я пам’ятаю...», що займає фактично 90% видання, відомості про авторів, матеріяли до біобібліографії Соломії Павличко, ретельно зібрані й упорядковані стараннями Степана Захаркіна, та фото з сімейного архіву – це той текст, що ввійшов до книжки. Приватні враження від його читання дуже світлі й сповнені подиву. Тільки Соломіїна присутність, що дотепер переживається як наголошено приватна, могла зібрати в одне коло так багато сильних і різних – світоглядно й естетично – постатей, які є представниками різних наукових, культурних і суспільних осередків і які (принаймні багато з них) у приватному спілкуванні майже ніколи не перетинаються. Перерахувати всіх дописувачів книжки не вдасться – їх-бо так багато; назвати якихось «знакових», центральних не личить, не випадає, якщо зважити навіть і на те, що Соломія вміла бути уважною до кожного. Тому назву за абеткою три перші й три останні імені: це Віра Агеєва, Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець і Юрій Шевчук, подружжя Шпорлюків та Наталя Шумило. Між їхніми споминами – низка інших. Деякі з них – найперше про Соломію: «вона була така й така...», деякі – найперше про себе: «допомогла мені поїхати туди-то...», «завдяки їй я видав книжку...» – такий-бо людський спосіб бачити і говорити. Деякі тексти повні захвату й захоплення, деякі автори, навпаки, згадують свої з Соломією непорозуміння та розходження в поглядах – і ці обидві позиції чесні й правдиві. І всі ці спомини – кожен по-своєму – тужні: десь там, усередині...

Прикметно те, що мине зовсім небагато часу й цю книжку цитуватимуть у наукових дослідженнях. Не стане на заваді нібито не першорядний для наукових студій жанр споминів: у них, зрештою, є надто промовисті свідчення про Соломію не тільки як про людину, але й як про науковця, на котрого рівнялися чи не всі її колеґи. Особливо цінною є надрукована у виданні в споминах Віктора Неборака стенограма зустрічі з Соломією Павличко 28 березня 1997 року у Львові з нагоди презентації її «Дискурсу модернізму...», з якої є що почерпнути кожному дослідникові модернізму та постмодерну, який теж був у Соломіїному полі зору.

Соломія вміла перетворювати речі. Вміла згуртовувати довкола себе інших. Вміла бути для інших. Автори книжки про це пам’ятають і присвячують видання, як зазначено в анотації, «для усіх, хто знав її, хто чув про неї. А радше для тих, хто прагне почути, щоб знати».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій