Алесь Дебеляк, Мітя Чандер, Весна Лемайч... . Sodobnost. International Journal for Literature and the Arts

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
115 переглядів

December 2009

Назва словенського культурно-мистецького часопису «Sodobnost» перегукується з українським виданням такого самого профілю «Сучасність», от тільки за радянських часів придбати український часопис в Україні було зась, а на словенський, серед інших видань «країн соціялістичного табору», можна було натрапити у столичній книгарні «Дружба» на Хрещатику.

На щастя, соцтабірній інтернаціональній дружбі настав край, але з нею, на жаль, настав край і «Дружбі». Тим часом у Словенії, яка увійшла у ЕС і відчуває потребу оповісти міжнародній спільноті про свою культуру, зокрема представити назовні сучасний словенський літературний процес. Робити це найдоцільніше англійською мовою, і «Sodobnost International» робить це, починаючи від 2006 року.

Звісно, можна сперечатися, наскільки адекватним є переклад поезії і ким є перекладач художньої літератури для автора – колеґою чи конкурентом, але те, що коло «оповіщених» у такий спосіб істотно ширшає – незаперечний факт. Хоча мені особисто хотілося би побачити тут білінґва, щоби насолодитися звучанням словенської/слов’янської мови, а до англійського перекладу звернутися по уточнення, якщо забракне знань і внутрішнього відчуття словенської.

Часопис складається з чотирьох блоків: сучасна словенська есеїстика, проза, поезія і драма. Суто кількісно найширше представлено прозу (сім авторів), і в перекладному виданні це цілком зрозуміло. Щодо тематичного наповнення, то упорядникам ідеться про те, щоби представити, чим живе сучасна Словенія і як це життя відбивається у літературі.

Число відкривається майже програмовим есеєм Алеся Дебеляка «Похвала гібридності (Глобалізація та сучасна західна парадигма)», де автор (поет, есеїст, доктор філософії у галузі соціології культури) роздумує над станом сучасної культури у відкритому суспільстві. Цей текст досить знаковий для Словенії, котра якнайкраще скористалася з входження країни у відкриту/закриту спільноту ЕС.

Наступний есей Міті Чандера (редактор, есеїст, літературний критик) «Ревнощі» ніби підкреслює словенську відкритість назовні: його присвячено приватним нюансам життя видатного, неординарного і зовсім не словенського автора – Джеймса Джойса.

Прозовий блок охопив і відомі імена, і молоду ґенерацію. Ті, хто цікавиться словенською літературою, напевно чули ім’я Драґо Янчара, автора роману «Катаріна, павич і єзуїт», а от ім’я молодої письменниці Весни Лемайч навряд чи відоме, хоча вона вславилася вже першою книжкою «Популярні історії» (2008).

Звісно, переклад позбавляє текст етнографічних особливостей, але не знати, чи були вони в ориґінальних текстах. Проте можна сказати, що перед нами сучасна динамічна проза, котра рефлектує на сучасне життя, подає Особистість. До слова, всі представлені у збірнику автори мають вищу освіту, а дуже часто – й PhD, і за їхніми візіями можна спробувати скласти уявлення про те, чим живе сьогодні інтелектуальна Словенія. Це не обов’язково сучасність. Це може бути, як бачимо на прикладі Драґо Янчара, і 1945 рік – важлива для Словенії дата, після якої її майже на пів століття було усунуто з европейського кону.

Попри переклад, попри іноземну мову, поезія промовляє завдяки метафориці, завдяки універсальному для европейського читача міту, наприклад, про Орфея, як це бачимо у поезії Вено Тофе чи музиці Баха, до якої звертається Урош Зупан. Не дискутуватиму з герменевтами, які запевняють, що поезія вповні розкривається у мові, а чужу мову до кінця пізнати не можна, але, гортаючи сторінки, я відчула, що ці вірші промовляють до мого настрою і способу бачення.

Драматургію представлено п’єсою Евальда Флісара «Антигона сьогодні», де маємо і античність, і сучасність, абсурд людського життя, пригоди туристів у невідомій країні, кілерів, охоронців тощо. Ситуації впізнавані, але від того не менш абсурдні. Зустріч Старого та Нового Світу.

Назагал «Sodobnost International» – добрий приклад того, як популяризувати свою країну, свою культуру, як залучити до кола своїх прихильників вдумливих людей, бо, безперечно, збірник знайомить саме з такими авторами.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Максим Карповець ・ Червень 2017
Число присвячено розмаїтим вимірам солідарности: від ґендерних проблем до субкультури футбольних...
Володимир Шелухін ・ Квітень 2017
Есеї, що увійшли до книжки двох публіцистів, настроєво доволі різняться, хоча їхній формат...

Розділи рецензій