Jurij Andruchowycz, Ołeksandr Hrycenko, Jurij Izdryk, Jurko Prochaśko, Mykola Riabczuk, Oksana Zabużko. Sny o Europie

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
147 переглядів

Wybór i redakcja Ola Hnatiuk. Przełożyły Ola Hnatiuk, Katarzyna Kotyńska, Renata Rusnak
Kraków: Nemrod, 2005.

«Сни про Европу» я прочитав у потязі Ужгород–Харків, який їде з-під одного українського кордону під другий, поставивши собі за завдання оглянути українські суспільні погляди та спосіб сприйняття історії. Для населення Харкова найважливішою подією в історії України був запуск Ґаґаріна в космос, населення Ужгорода радо запустило би в космос не тільки Ґаґаріна, але й Путіна. Для нього найважливішим було виселення значної частини угорців із Закарпаття. На залізничній лінії Ужгород–Харків важко пристати на те, що Україна одна або дві. Треба визнати, Ярослав Грицак має рацію, що в такому контексті Україн щонайменше двадцять дві. Поїзд їде зі сходу на захід протягом майже двох днів, бо ж зупиняється на кільканадцяти станціях, у тому числі у Львові та Києві, а пасажири так різняться, як відрізняються міста й вокзали, через які проїжджає поїзд. На вокзалах сплять українці, і цікаво, скільком із них сниться Европа. Люди в одному вагоні говорять різними мовами, діялектами, мають різний одяг, вигляд, стиль життя, тембр голосу та спосіб поведінки. У таких обставинах мені випало читати книжку про українську тожсамість.

Видання збірки есеїв «Сни про Европу» є наслідком Помаранчевої революції, але тексти було написано значно раніше, протягом останнього десятиліття, коли революція ще нікому й не снилась. Оля Гнатюк у післямові стверджує, що пуанту для цього збірника написала історія останніх місяців, европейський вибір України. Отож варто прочитати, чим є Европа для шістьох українців: Юрія Андруховича, Олександра Гриценка, Юрія Іздрика, Юрка Прохаська, Миколи Рябчука й Оксани Забужко.

Европа – це найперше сукупність багатьох площин і поляризацій, у межах яких автори бачать не тільки майбутнє, але й минуле своєї країни. Отож потяг до Европи є не так доконечний, як природний, неуникний. Европейські амбіції українців – це властивість перетворити національну тожсамість так, щоби постсовєтські люди стали громадянами. Я натомість замислююся над тим, чим, власне, для авторів є Україна. Для Андруховича клімат країни, в якій він народився, не відрізняється від середньоевропейського. «Таке ж, зазвичай прохолодне у червні і спекотне у серпні літо...» Але в Криму спека починається вже від травня. Коли Станиславів лежить під тонким шаром снігу, в Ялті йде рясний дощ, а Луганськ закутий льодом. Оксана Забужко дивиться на все з перспективи центру та столиці. Хоч-не-хоч, епіцентром світової культури для письменниці стають Сполучені Штати. Для Андруховича, Іздрика та Прохаська Европа – це Німеччина й Австрія, що межують із галицьким Станиславовом. Забужко на перше місце ставить радше Париж, бо Галичина – це провінція Европи. Це в книжці, зрештою, найцікавіше. Одна ідея поєднує в ній кардинально відмінне знання та сприйняття світу. Зовсім, як у поїзді з Харкова до Ужгорода, яким подорожують цілком різні представники однієї з найбільших европейських націй.

Переклад: 
Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій