Научный редактор Александр Филюшкин. Смутное время в России: Конфликт и диалог культур. Материалы научной конференции (Санкт-Петербург, 12–14 октября 2012 года)

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
113 переглядів

Санкт-Петербург: 2012.

Смутное время (Смутний час) в історії Росії — чи не ключовий момент у творенні держави імперського типу. Тому активне вивчення подій цього періоду в комплексі різних підходів і позицій триває вже декілька десятиріч. У новому збірнику наукових праць (за результатами однойменної конференції) представлено результати тематичних досліджень науковців із Росії, США, Німеччини, Швеції, Польщі, Ізраїлю, Литви, Естонії, України, Білорусі та Молдови. Праці охоплюють широкий історичний діяпазон (Смуту тут розглядають у контексті воєнної, релігійної, соціяльної історії епохи) і містять новітні в світовій історіографії трактування історії Смутного часу.

До найбільшого тематичного блоку збірника належать тексти, присвячені феноменові Самозванства та Смути в Росії. Дмітрій Антонов (Москва) розглядає проблему демонології самозванства на прикладі демонологічних уявлень Лжедмітрія І, а Богдан Боднарюк і Ярослав Яновський (Чернівці) — проблему самозванства в Молдавії у 1570-х роках. Віктор Мауль (Нижнєвартовськ) досліджує тілесні особливості Лжедмітрія І в контексті західної та російської культурних традицій. Владімір Васілік (Санкт-Петербурґ) проаналізував образ самозванця в наративній літературі першої третини XVІІ століття, а Дмітрій Карнаухов (Новосибірськ) — бачення Смутного часу в «Московській хроніці» Алєсандро Ґваньїні. Іріна Міхайлова (Санкт-Петербурґ) звертається до проблеми «несправжнього» царя на початку XVІІ століття. В’ячеслав Ґіпіч (Краматорськ) показав, як польські міщани зображували Московську державу першої половини XVІІ століття і Смутний час. Даріюш Купіш (Люблін) розглянув віддзеркалення «Смути» в політиці Речі Посполитої щодо Москви в роки Смоленської війни (1632–1634). Андрєй Кузьмін (Москва) — роль представників роду Милославських у подіях Смутного часу. Юрате Кяупєнє (Вільнюс) звернулася до антропологічного аспекту конфлікту й діялогу культур у воєнно-політичних взаєминах Росії та Речі Посполитої напередодні Смути.

Другий блок статтей пов’язано з вивченням ролі іноземців у подіях того періоду. Зокрема, дві статті — Браяна Девіса (Техас) та Андрія Федорука (Чернівці) — стосуються участи «лісовиків» у військових операціях Смутного часу. Олєґ Скобєлкін (Воронєж) пише про іноземців на службі у московської влади, спиняючись, зокрема, на проблемі їхньої лояльности, Алєксєй Конєв (Тобольськ) — про сибірських іноземців, що спершу присягнули на вірність московській владі, а потім її зрадили, Віктор Якубов (Полоцьк) — про участь населення білоруських земель Великого князівства Литовського, Павєл Чеченков і Дмітрій Чернєнко (Нижній Новгород) — про результати дослідження нижньоновгородської служивої корпорації напередодні та після Смути.

До умовно третього блоку належать дослідження джерелознавчого та історіографічного характеру: «воїнських книг» 1607–1620 років, документальних та матеріяльних джерел фондів музею-заповідника «Алєксандровская слобода» з історії російсько-польської війни 1609–1618 років, історіографічного вивчення Смути в минулі десять років, уявлення англійських сучасників про події Смути останньої великої хроніки про Лівонську війну авторства ризького бурґомістра, очевидця подій Франца Нієнштедта.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій