Вольфґанґ Шивельбуш . Смаки раю: соціальна історія прянощів, збудників та дурманів

Листопад 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
427 переглядів

З німецької переклав Юрій Прохасько
Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.

Вольфґанґ Шивельбуш — німецький літературознавець, соціолог, філософ, дослідник процесів европейської урбанізації та модернізації, знаний із використання методу історії ментальностей, який полягає у вивченні змін соціяльно-психологічних рис, типової поведінки в суспільстві, що формуються під впливом культури, релігії, освіти, виховання, традицій. У «Смаках раю» Шивельбуш звертається до соціяльно-історичної суті засобів насолоди, що їх використовують для урізноманітнення відчуттів. Ідеєю, яку доносить книжка, є те, що зміна культури насолоди відбувається через звикання до засобів її досягнення, а їхня леґалізація часто має політичний характер і може змінюватись від епохи до епохи.

Опублікована німецькою 1980  року (München, Carl Hanser Verlag) книжка в Україні вперше вийшла друком 2007 року (видавництво «Критика»), а у 2016 році її перевидало Видавництво Анетти Антоненко.

Слово Genussmittel (дослівно — «засоби задоволення») позначає групу речовин, що їх споживають люди для зміни свого психофізіологічного стану За метою та ефектом їх протиставлено тим стравам і напоям, що їх вживають із необхідности, для задоволення базової потреби. Автор зазначає, окреслюючи систему координат дослідження, що ці засоби «хімічно довершують» те, що в індивіді «попередньо закладено в духовному, культурному та політичному сенсах».

Шивельбуш знайомить з історією відкриття джерел насолоди, повсякчас наголошуючи їхню соціяльну роль. Починаючи з опису того, як прянощі увійшли в повсякдення людини, і символічного характеру їх використання поза трапезами, автор прямує до діялектики алкогольних напоїв та кави. Шивельбуш пояснює ідейні відмінності каварні та пивної, кави та шоколаду, нюхання та куріння. Паралельно автор описує соціяльну функцію засобів насолоди — їхнє значення у створенні та підтриманні рольових позицій та ієрархії в суспільстві. Не оминаючи увагою макроконтекст, Шивельбуш розгортає мапу світу, на якій видно, як збудники та дурмани залучено в політичні відносини держав.

Наголошуючи символічність вживання тих чи тих засобів насолоди, автор занурює читача у справжній театр із декораціями та усталеними сценаріями взаємодії і з трунком, і з іншими людьми, залученими до процесу споживання. Інтерес, що виникає до великих та малих церемоній такого штибу, автор задовольняє в одному з останніх розділів книжки. Ритуали, пережитки яких подибуємо досі, покликані реалізувати об’єднавчу силу трунків.

Переклад: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи...
Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто...

Розділи рецензій