Віра Агеєва, Світлана Матвієнко, Юлія Рибалко.... Слово і час. 2002, № 10

Лютий 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
180 переглядів

Жовтневе число «СіЧі» – чи не найкраще за останній рік – присвячене багатогранній постаті Віктора Петрова (В. Домонтовича). І хоча матеріялів, що стосувалися би власне літературної іпостасі письменника та науковця, в ньому обмаль, воно не залишиться поза увагою дослідників творчости Домонтовича.

Чи не найвагомішими публікаціями є статті Віри Агеєвої «Нова жінка у прозі В. Домонтовича» та Світлани Матвієнко «Опосередковане зізнання: Віктор Петров та його “Особа Сковороди”». У першій розглянуто образи емансипованих, позбавлених патріярхальних комплексів жінок у повістях В. Домонтовича як важливий елемент модерністського дискурсу його прози. Друга є спробою аналізу центральної праці Петрова про Сковороду (початок 20-х років), зі спеціяльною увагою до проблеми прихованого автобіографізму цієї студії. Поряд поміщено виразно дебютантську розвідку Юлії Рибалко про психоаналітичні паралелі між Домонтовичевим «Доктором Серафікусом» та «Повістю без назви» Валер’яна Підмогильного. Суперечливе враження залишає дещо хаотична стаття археолога Валентини Корпусової про етногенетичну концепцію Петрова: у ній забагато місця відведено міркуванням про матерії, на які фахова компетенція авторки явно не поширюється. А от давнішої (1990) статті Михайла Брайчевського «В. П. Петров – учений-універсал», яка має віддалений стосунок як до особи Петрова, так і до літературознавства, редакція «СіЧі» могла б не передруковувати зовсім.

Текстів самого Петрова у номері декілька, проте дібрано їх доволі невдало. Есей «Естетична доктрина Шевченка» ввійшов до популярної хрестоматії «Українське слово» (2-ге вид.) і, відтак, цілком приступний читачеві в Україні. Друковані вперше уривки про мову та фольклор із великої праці «Основні проблеми фольклору й ідеології первіснообщинного періоду» вирвані з контексту і надто спеціяльні, щоб зацікавити читача-нефахівця, до того ж їх подано без жодного наукового коментаря (публікація Валентини Корпусової). Документи особової справи науковця з архіву Інституту археології НАНУ – коротка автобіографія та заява до ВАКу у справі потвердження докторського ступеня (1950-ті роки; публікаторка та сама) – дають мало нового для його біографії. Становлять інтерес лише кілька листів Петрова до Софії Зерової 1954–1955 роки, яку підготував, супровівши  вступним словом, Роман Корогодський.

Поміщені в журналі спогади про Петрова колеґ-археологів (Катерини Корнієнко, Валентини Корпусової, Люції Рутківської та інших) вельми нерівноцінні, до того ж стосуються переважно останнього періоду його життя (1950–1970-ті роки). На загальному тлі інформативністю та достовірністю викладу вирізняються лише справді цікаві спогади Надії Кравченко. Пікантно виглядає розчулений спомин Євгенії Махно, яка брала не останню участь у цькуванні Петрова – цього, за її словами, «визначного діяча» і «подвижника науки» – в Інституті археології в 1950–1960-ті роки. А от від оприлюднення дитячих вражень Людмили Калинович (онуки мовознавця Михайла Калиновича) про те, як бабця водила її до Петрова в гості й старий учений розважав її за чаєм «якимось читанням», редакція журналу, здається, мала б утриматися.

Число завершує покажчик праць Петрова з літературознавства, фольклористики та історіософії, що його недбало, за вторинними джерелами підготувала та ж таки Корпусова. Заслуга самої п. Корпусової полягає лише у спробі поширити назагал відомий список інформацією про недруковані розвідки вченого, але її ентузіязм, на жаль, не сягнув далі тих матеріялів, що зберігаються в науковому архіві Інституту археології.

Нарешті, порушивши тематичну цілісність, журнал умістив скромну за обсягом, а надто за змістом добірку матеріялів до 100-річчя літературознавця Григорія Костюка, який не дожив менш як місяць до свого ювілею.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій