Євген Нахлік, Жанна Ляхова, Микола Бондар та ін. Слово і час. 2001, №12

Січень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
64 переглядів

Останнє тогорічне число журналу «Слово і час» відкриває стаття Євгена Нахліка про літературно-критичний доробок одного з зачинателів нової української літератури в Галичині й опонента «Руської трійці» Йосифа Левицького. Жанна Ляхова звертається до цілком проскрибованої донедавна теми: єдиного відомого українськомовного тексту Миколи Гоголя – записки до польського поета Богдана Залеського; на жаль, реконструюючи ідеологічний контекст документа, авторка не враховує ранішої студії Василя Гришка на цю саму тему. Спробу цілісного аналізу поетичної спадщини Івана Манжури без «громадянського» ретушу робить Микола Бондар у статті «Живопис мелодійного слова». Не позбавлене свіжих спостережень над поетикою Антоничевого ідіостилю, хоча й дещо сумбурне, дослідження Алли Бондаренко «Словесні маски “дитини буття" в художньому мовомисленні Б.-І. Антонича». Студія Ніли Зборовської «Стильовий портрет шістдесятництва» (на матеріялі прози Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Романа Андріяшика, Павла Загребельного та Олеся Гончара) є розділом колективної монографії «Стильові тенденції української літератури XX століття», що її підготували науковці Інституту літератури ім. Шевченка МАНУ. Розвідку Вікторії Поліщук присвячено розмежуванню термінів «герой», «персонаж», «актант» і «актор» на прикладі новелістики Володимира Назаренка.

На цьому тлі доволі випадковим видається поверховий причинок Людмили Дерези «Казкар Козак Луганський», написаний до 200-річчя від дня народження Володимира Даля.

У рубриці «Написане лишається» Степан Ярема публікує два фраґментарні мемуарні тексти Петра Карманського з еміграційного архіву, який донедавна вважали втраченим, і незавершений спогад Вадима Щербаківського про обставини його переїзду з Києва до Львова 1909 року.

В розділі рецензій вирізняється ґрунтовний відгук Наталі Костенко про книжку Валерії Смілянської та Ніни Чамати «Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка». Крім того, Анатолій Шпиталь оглядає нову антологію латвійської поезії в перекладах Юрія Завгороднього, Оксана Мусієнко українське видання кінематографічних есеїв Анджея Вайли, а Світлана Лущій випущений у Дніпропетровську збірник спогадів про Валер’яна Підмогильного «Нащадок степу».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій