Ю. Мосенкіс, Р. Синишин. Словесний образ Кореї в українському мовопросторі

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
254 переглядів

Київ: Видавничий дім «А+С», 2007.

Нова книжка київських лінґвістів Юрія Мосенкіса та Романа Синишина вписується в цілий ряд надрукованих за останні п’ять років спільних праць, присвячених різним аспектам дослідження корейської мови й українсько-корейських контактів: книжок «Проблема походження корейської мови» (2002), «Запозичена лексика східномовного походження в контексті контактологічної історії української мови», «Символи корейської культури в українській мові в контексті української кореїстики» (обидві – 2007), статтей про походження корейських етнонімів, генеалогічні зв’язки корейської мови тощо. Вона репрезентує актуальні для сучасної української літературної мови проблеми правопису чужомовних слів і ставить питання про засвоєння українською мовою корейської лексики та фонетичні трансформації корейських слів. Автори проаналізували переклади творів художньої літератури та книжки про Корею, її літературу, культуру та бойові мистецтва, видані в Україні вже за роки незалежности.

Розглядаючи питання, чи застосовувати в запозиченнях із корейської мови «правило дев’ятки», автори схиляються до того, що варто відмовитися від нього, коли говоримо про корейську мову, де и та і розрізняються. Слід підтримати пропозицію писати проривний ґ замість фрикативного г, бо саме проривний відповідає корейському звукові. Варто схвалити і віддавання корейських придихових приголосних сполученням приголосного та х, тобто писати тхеквондо і кімчхі, а не теквондо і кімчі. Вживати г замість х, як у слові дгарма індійського походження, неправильно, бо всі придихові в корейській мові глухі, на відміну від індійських дзвінких дг, бг тощо. Тому написання на зразок Пгеньян, яке іноді зустрічається в українських виданнях, треба визнати недоречним. Було б непогано, якби автори репрезентували власну концепцію правопису не лише загальних, а й власних назв корейського походження українською мовою.

Книжка становить интерес і для україністів, і для кореїстів і може прислужитися вдосконаленню українського правопису.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

В'ячеслав Левицький ・ Березень 2016
Ландшафт мови і мова ландшафту є головними темами збірки Юлії Стахівської. Сорок п’ять віршів...
В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського...

Розділи рецензій