С. А. Григорьева, Н. В. Григорьев, Г. Е. Крейдлин. Словарь языка русских жестов

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
161 переглядів

Москва–Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001.

Люди спілкуються за допомогою не тільки слів, а й жестикуляції, і жести, мова тіла можуть стати об’єктом лексикографії так само, як і слова та словосполучення, й бути інтерпретованими у тлумачному словнику в тому обсязі, який корелює у комунікативному процесі з мовою слів: семантика, стилістика, прагматика, конотації, сполучуваність тощо. У спробі лексикографічної інтерпретації мови людського тіла, що її здійснили московські науковці, об’єктом лексикографічного опису стали два типи жестів. Комунікативні, діялогічні жести, що несуть інформацію, яку той, хто жестикулює, у комунікативному акті зумисно передає адресатові: насварити кулаком, підморгнути, поманити рукою, простягти руку, показати язика, заплескати в долоні, заткнути вуха. Симптоматичні жести виказують емоційний стан мовця: стискувати губи, кусати губи, затуляти обличчя руками (від сорому). Всього у виданні вміщено 59 словникових статтей жестів. У кожній подано певну інформацію про жест: його схематичне зображення (малюнок), номінацію жесту з урахуванням його багатозначности; наведено стилістичні позначки (немарковані й марковані: грубі, непристойні, іронічні тощо). Наприклад, стаття з описом жесту «поплескати себе по животі» роз’яснює, що «в основі жесту лежить уявлення про те, що в ситої людини – набите пузо»), подає також вказівку на супровідні жести. Особливістю тлумачення жесту є наявність фіксованих примітивів жестової мови («вказує», «виражає»): «Х показує, що він добряче наївся і в нього набитий живіт»; укладачі фіксують ситуативні та прагматичні умови вживання жесту, що свідчать про соціяльний стан комунікантів: «цей жест часто використовується як реакція на пропозицію з’їсти ще трохи». У зоні однослівної характеристики жестової семантики наведено ту одиницю природної мови, яка найтісніше пов’язана з жестом. У зону звукового та мовного супроводу жесту входять ті звукові послідовності, які відтворюються разом із ним. У словнику поряд із власне лінґвальною та семіотичною інформацією вміщено енциклопедичні та культурні відомості про жести; наведено жестові аналоги (синоніми): провести рукою по горлу; мовні аналоги, а також жестові фразеологізми (на кшталт стояти з простягнутою рукою). Текстові ілюстрації з російської літератури демонструють реальний семантико-функціональний потенціял жестів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юрій Кудінов , Анна Кудінова ・ Червень 2016
Головна ідея монографії Ґлена Динера — розмежувати суспільні стереотипи й сприйняття та наукові...
Сергій Гірік ・ Січень 2014
Переклад монографії ізраїльського історика родом із Закарпаття Єшаягу Єлінека побачив світ у...

Розділи рецензій