И. М. Дзюба. Сквозь завихрения времени. Том 1

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
198 переглядів

Київ: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2006.

У першому томі запланованого тритомника вибраного Іван Дзюба постає в дещо незвичному ретроспективному вимірі, до того ж російськомовному. Обізнаний читач пригадає той період у творчості критика, коли йому годі було й мріяти доступитися до друку в Україні. А ще ж були проблеми, обговорення яких потребувало ширшої авдиторії, особливо в час ґорбачовської перебудови.

До першого тому ввійшли статті й рецензії 1960–1980-х років, із них деякі опубліковано вперше. Автор декларує граничну чесність із собою та читачем, кажучи, що втримався від спокуси поліпшувати й удосконалювати тексти, хоча, зізнається він, не обійшлося без «деяких формальних скорочень». Час і справді наклав помітний відбиток на спосіб викладу, арґументацію, частково термінологію, однак те сутнісне, що є неодмінним складником Дзюбиного стилю, його спостереження, критичні оцінки, – легко вгадується у статтях, що вміщені в томі. Видання унаочнює процес становлення Дзюби-критика – помітною є різниця між ретельними рецензіями на окремі книжки і проблемними статтями зрілого культуролога, як-от «Чи усвідомлюємо національну культуру як цілістність?».

Центральною в томі є раніше повністю не друкована осяжна розвідка про Олександра Білецького, що постала спершу як рецензія на п’ятитомник літературознавця. Панорамний огляд спадщини Білецького засвідчив широку ерудованість молодого тоді критика, обізнаність із невідомими й важкодоступними публікаціями науковця. Дзюба зумів кваліфіковано вказати і на успіхи, і на серйозні прорахунки видання, яке не охопило низки концептуальних праць (сьогодні зрозуміло, що більшість цих видавничих вад мала політичні причини). А теперішня публікація його праці актуалізує спадщину дослідника і змушує суттєво кореґувати уявлення про творчий діяпазон академіка Білецького, що склалися завдяки курсам історії літературознавства та літературної критики.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Грудень 2017
Вєра Проскуріна, професорка Університету Еморі (США), послідовно займається літературними та...
・ Березень 2017
Назва нарису Петра Кралюка та зображення на обкладинці книжки натякають на шпигунські пристрасті...

Розділи рецензій