Геннадій Казакевич. Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні конструкції

Жовтень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
403 переглядів

Київ, Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.

Геннадій Казакевич має на меті з’ясувати місце і роль східних кельтів у етнокультурних процесах і сформувати наукове уявлення про них, розкривши питання спільного та відмінного між західними і східними кельтами; міґрації кельтів; взаємин кельтів і слов’ян. Автор зіставляє і протиставляє різні наукові гіпотези, теорії попередників, застосовуючи критичний аналіз, використовуючи низку франко-, англо-, польсько- і німецькомовних наукових студій.

Дослідник неупереджено аналізує етнічне походження кельтів, арґументуючи їхнє розселення Европою наявністю антропонімів, етнонімів і топонімів кельтського походження. Автор використовує археологічні (архівні матеріяли експедицій 1950–1980-х років), фольклорно-етнографічні, археогенетичні, історіографічні джерела.

Науковець критикує усталене в археології поняття етнічности, що його характеризують особливості кераміки, житла і поховального обряду. З позицій сучасної етнології та археології дослідник стверджує, що це «не маркери етнічності, а інструменти етнокультурної та екологічної адаптації». В праці проаналізовано проблеми етнічної ідентичности в історіографії, адже, на думку науковця, ядром будь-якого етносу є його самосвідомість, тобто внутрішнє відчуття належности до групи.

Проаналізувавши вибірку грецьких та римських назв кельтів: кельти, гали, галати, брити, скоти, белги, – Казакевич стверджує відсутність однієї самоназви кельтів та максимальне поширення в ареалі їхнього замешкання самих понять «кельти» і «гали».

Автор говорить про розселення кельтів на великому просторі Европи під впливом економічних чинників: розведення худоби, внутрішньоплемінної мобільности, заробітчанства воїнів-кельтів. Особливу наукову цінність мають зауваги про східну межу розселення кельтів на теренах сучасної Закарпатської области, де початок заселення датується від першої чверти ІІІ століття до нашої ери. На основі даних античних історичних джерел та археологічних артефактів автор встановлює, що кельти досягли аж Азовського моря.

У праці читач може ґрунтовно ознайомитися із впливом латенської культури кельтів на археологічні культури в межах кордонів сучасної України, зокрема зарубинецької. Позитивну оцінку викликає авторова скрупульозність в оцінці всіх наявних предметів кельтського походження (браслети, фібули, мечі, шоломи, щити тощо), знайдених на території Східної Европи. Автор стверджує, що в пізньолатенський час існував комунікаційний маршрут, що сполучав Чорне та Балтійське моря. У контексті вивчення історії України наукову цінність має аналіз проблеми контактів кельтів і слов’ян. Автор виокремлює складнощі: кельтів підкорили на рубежі ер римляни, германці, даки, а достеменну інформацію про слов’ян відомо з V століття нашої ери. Дослідник шукає паралелі в закарпатському фольклорі, сюжети якого перегукуються з кельтськими (Погандівча, князь Лаборець).

Науково цінним є словник запозичень церковнослов’янської лексики з кельтської, що його розробив науковець. Проаналізовано й теорію кельтського походження Київської Русі в інтерпретації українського науковця початку ХХ століття Сергія Шелухіна. Казакевич скептично ставиться до теорії просування південногальського племені рутен на схід у V столітті нашої ери; наголошує необхідність провести подальші наукові дослідження арґументації прихильників кельтської теорії про спільні риси в монастирському житті Ірландії та Київської Русі, пояснюючи це прямими й опосередкованими контактами між Британськими островами та Східною Европою у Х–ХІІІ століттях.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Музичко ・ Серпень 2018
П’ятитомова праця київського професора, дослідника історії України ХХ століття Анатолія Русначенка...
Яна Примаченко ・ Лютий 2018
Упорядник видання, литовський історик Альґіс Кашєта 1993 року віднайшов щоденник одного з учасників...

Розділи рецензій