За редакції Гелінади Грінченко, Тетяни Дзядевич. Схід / Захід. Випуск 16–17. Нео-анти-колоніалізм vs нео-імперіалізм: релевантність постколоніального дискурсу на пострадянському просторі

Липень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
83 переглядів

Харків: Східний інститут українознавства ім. Ковальських, 2013.

Видання має на меті підсумувати і відшукати шляхи переосмислення двадцятирічного перехідного періоду в пострадянському просторі. У збірнику представлено дослідження науковців із України, Польщі, Чехії, Литви, Казахстану, Росії, Великобританії та США англійською та українською мовами, а також рецензії на культурологічну літературу.

Перші два блоки статтей присвячено теоретичним підходам до колізій ідентичностей у «ситуації пост-». Ева Томпсон, міркуючи про епістемологічну несумісність у сучасному академічному дискурсі, звертається до ідей Елесдеа Макінтайра. Раса Чепайтене приділяє увагу місцю спадщини у постколоніяльному дискурсі, а Даріюш Скурчевський міркує про статус Центрально-Східної Европи та наслідки західного орієнталізму щодо неї. Микола Рябчук присвячує статтю постколоніяльній амбівалентності на прикладі квазименшинної/квазидіяспорної моделі функціонування української культури в Україні. Ганна Черненко і Станіслав Шумлянський зосереджуються на дискусіях довкола мови в новітній Україні.

Наступні блоки статтей охоплюють питання політики пам’яті, місця і статусу національних студій, прочитування текстів минулого та сучасности, специфіку «випадку Росії». Серед найяскравіших текстів, які наближаються до проблематики постколоніяльного, — статті Ольги Шутової про кулінарні дискурси білоруського націоналізму, Еви М. Столберґ — про постколоніяльні наративи тубільної ідентичности на північному узбережжі Тихого океану, Алєксєя Міхальова — про монгольське націєбудування в умовах радянського квазиколоніялізму. Серед філологічних студій на увагу заслуговує аналіз Наталії Ханенко-Фрізен, яка досліджує тематику трудової міґрації у літературній творчості. Серед статтей, що спонукають до обговорення і діялогу, — міркування Міхала Вавжонека про роль православ’я у концепції «русского мира» та Романа Горбика про висвітлення тем Індії та України в медіях.

У тематичному блоці, присвяченому плаґіяту, традиційні підходи до цього явища у контексті медія-комунікацій (статті Ольги Бурукіної, Олени Жилінкової) поєднано з ориґінальними підходами до проблематики. Зокрема, Ганна Черненко звертає увагу на зловживання у сучасних наукових працях коґнітивними тривіяльностями на кшталт згадок про «культуру Постмодерну» чи цитувань знаних науковців, пов’язуючи це із ціннісними орієнтаціями не лише самих науковців, але й суспільства загалом.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій