Kristof Van Assche. Signs in Time. An interpretative account of urban planning and design, the people and their histories

Листопад 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
49 переглядів

Wageningen: 2004.

Ролан Барт колись сказав, що для того, аби більш-менш адекватно говорити про місто, треба бути не тільки семіотиком, але й географом, істориком, урбаністом, архітектором і навіть психоаналітиком. У будь-якому іншому випадку рефлексії про місто виявляться аматорськими, в етимологічному сенсі цього слова: аматор міста – це той, хто любить місто. Думаю, що автор монографії «Знаки в часі», голандський дослідник Кристоф Ван Aшe, добре знає цю Бартову фразу. І, судячи з усього, він теж уважає себе аматором міста, адже з перших сторінок книжки нагадує, що міста будувалися не для того, щоби науковці, архітектори та політики використовували їх у своїх складних ментальних конструкціях, а для того, щоби там жили люди. Отже, присвятивши працю проблемі створення та планування міст, він сконцентрувався на таких речах, як люди, історія та простір. І загалом головне питання, розгорнутою відповіддю на яке і є вся книжка, можна сформулювати так: чим для будування, конструювання та створення міста може бути історія та історичне знання. А історію Ван Аше шукає найперше в «старих речах і місцях», які можна знайти в будь-якому місті – на його поверхні й під нею, видимі та невидимі. Вже з назви монографії стає очевидно, що для голандського науковця дуже важливою є інтерпретативна піддатливість міського простору. І в цьому теж нескладно почути «голос Барта», котрий за відправну точку будь-якої розмови про місто пропонував брати той цілком очевидний факт, що кожен обжитий простір – і міський, безперечно, теж – є простором знаковим. Саме звідси випливають ті три теоретичні доктрини, які для Ван Аше в цій роботі є фундаментальними: семіотика, антропологія та дискурсивний аналіз. Однак у книжці годі шукати відповідей на запитання, як правильно використовувати минуле, плануючи місто. Адже жодних ясних і прозорих правил для цього не існує, і вигадати їх неможливо, бо ж кожне місто – це, звичайно, структура, але нам годі сподіватися її заповнити.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій