Андрэй Катлярчук. Швэды ў гісторыі й культуры беларусаў

Серпень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
154 переглядів

Вільня: Інстытут беларусістыкі, 2007.

Монографія Андрея Катлярчука, в якій викладено історію білорусько-шведських стосунків протягом останнього тисячоліття, – друга в білоруській історіографії праця на цю тему після 1846 року. Тимчасом досліджувати стосунки східних слов’ян зі Швецією важливо зокрема з огляду на причетність скандинавів (варягів) до виникнення, починаючи від кінця IX століття, державних утворень на слов’янських землях. Тому можна порадіти за білоруську історіографію, яка, долаючи панівні тенденції в сучасному науковому офіціозі Білорусі, вводить її історію та культуру в европейський контекст.

Книжка складається з п’яти розділів. У першому («Час вікінґів у Білорусі: кінець IX – початок XIII століття») на підставі археологічних, топонімічних і навіть фольклорних даних описано перебіг скандинавської колонізації та скандинавський вплив на білоруську культуру. Особливу увагу приділено Полоцьку як білоруському державному центрові, з якого, на думку автора, розпочалася християнізація Білорусі, що її здійснював скандинавський місіонер Торвальд Мандрівник. Натомість інший варяг, що зазіхнув на Полоцьк, – київський князь Володимир, – несподівано, але з цілком зрозумілих причин постає «ворогом Полоцької держави» і просто ґвалтівником.

У другому розділі «Ранній Новий час» ідеться головно про відносини Шведського королівства з Великим Князівством Литовським від кінця XVI століття; виклад доведено до початку XVIII століття (аж до походу білоруськими землями короля Карла XII). Розглянуто також сприйняття Білорусі й Литви в тогочасній шведській науковій думці та в записках шведських жовнірів.

Наступні сторінки присвячено культурологічній тематиці: у третьому розділі проаналізовано те, як шведи відобразилися у білоруських релігійних леґендах, приказках, топоніміці, літературі, зокрема досліджено популярний образ шведа-чарівника; в четвертому йдеться про взаємопроникнення двох культур у XIX–XX століттях.

У п’ятому розділі автор зібрав свої окремі есеї, в яких міркує про европейські впливи в середньовічному та ранньомодерному періодах історії та про маловідомі історичні постаті. Книжку споряджено 72 ілюстраціями, хронологічною таблицею, бібліографією, іменним і географічним покажчиком.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій