Йоханан Петровський-Штерн. Штетл: золота доба єврейського містечка

Грудень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
90 переглядів

XII, 394 с., іл., мапи, покажчик. ISBN 978–966–2789–09–6
Київ: Критика, 2019.

Книжка відомого дослідника східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо Йоханана Петровського-Штерна вийшла в світ англійською 2014 року у видавництві Принстонського університету під заголовком «The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe» й одразу здобула визнання і академічної громадськости, і широкого читацького загалу (зокрема, її було номіновано на Пулітцерівську премію й відзначено національною нагородою Сполучених Штатів за найкраще видання з єврейської історії National Jewish Book Award). Це методологічно і змістовно проривне дослідження становить першу ґрунтовну спробу зреконструювати динамічну картину соціяльного, економічного, релігійного та культурного життя єврейського містечка-штетла на теренах України, які у XVIII–XIX століттях замешкувало дві третини євреїв Східної Европи, а отже, більшість єврейського населення тодішнього світу. Хронологічні рамки оповіді охоплюють переважно пів століття від поділів Речі Посполитої у 1790-х роках до піку «ніколаєвської реакції» 1840-х років, себто йдеться головною мірою про той недовгий період, коли знищена впродовж наступного сторіччя Атлантида східноевропейського єврейства сягнула найвищого розквіту і «приватне місто» штетл — розташована на українських землях власність польських маґнатів, підлегла Російській імперії, але соціяльно, економічно і духово керована саме єврейськими елітами, — тішилося в цьому трикутнику влади своєю «золотою добою», втім, не надто тривалою і тривкою, що й далося взнаки, допіру царська адміністрація заходилася гнобити штетлівські вольності, прагнучи підважити (гадану) зверхність підкореної Польщі на західному пограниччі імперії, перетвореному на смугу осілости.

У вступі, висновках і десяти щедро ілюстрованих і детально документованих розділах автор докладно розглядає феномен штетла, передумови його піднесення, зміст стрімких метаморфоз і причини подальшого занепаду, висвітлює заплутану та контроверсійну історію зустрічі, початкового знайомства і налагодження (згодом зруйнованої) взаємодовіри й взаємодії Російської імперії та її щойно набутого «Дикого Заходу», аналізує парадоксальну правову й економічну ситуацію на єврейському пограниччі, осмислену як «свобода ринку» у поєднанні зі «свободою беззаконня», і показує виняткову роль контрабанди, винних відкупів та різнобічної торгової активности, поміж іншого, міжнародної, насамперед численних ярмарків, у розвитку тамтешнього та й усього імперського господарства; досліджує розмаїті аспекти соціяльного і культурного побиту штетлівських громад, антропологію насильства, права та злочинности у штетлі, лояльности й опору, родинних взаємин, сексуальности, ґендерних і ґенераційних колізій; змальовує перебіг юдейсько-християнських стосунків і релігійного життя у колисці хасидизму та специфіку візій Святої землі й ґалуту-розсіяння; описує розвиток єврейської книжности і книговидання, взаємопроникнення традиціоналізму та просвітництва на тлі попервах вільного, а відтак жорстко обмеженого цензурою друку і місце освіти й читання у повсякденні містечкової людности.

Підсумовуючи, можна сказати, що цю захопливу і сумну розповідь присвячено попервах успішній, але засадничо приреченій спробі «містечкового світу» зберегти власну самодостатність у коротку мить переходу від «золотої доби» вже підваженого традиційного й ранньомодерного соціяльного порядку до пізньомодерної «залізної» новочасности з її мілітаризмом, шовінізмом, ксенофобією й імперіялістичним авторитаризмом, утіленням чого і виявився режим Ніколая I наприкінці його царювання. Запроваджений у книжці Петровського-Штерна інноваційний підхід до першоджерел і ориґінальні студії з матеріяльної культури й антропології уможливили саме таку нову та несподівану історію штетла, який міг би стати (але не став) «російською» версією европейських вільних торгових міст і осередком відповідної цивілізації, та натомість пішов у небуття, залишивши по собі численні свідоцтва про ті процеси і явища, що творили і далі творять самі підвалини колективної пам’яті сучасних і євреїв, і українців.

Напрочуд точний і витончений український переклад із пера Ярослави Стріхи здійснено за підтримки Києво-Могилянської Фундації Америки, а видання загалом підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій