Григорій Грабович. Шевченко, якого не знаємо (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета)

Листопад 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
31 переглядів

Київ: Критика, 2000.

Збірка шевченкознавчих праць відомого американського україніста, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича є своєрідним продовженням його попередньої, багато в чому етапної для сучасного українського літературознавства розвідки про Шевченка «Поет як міфотворець» (1982; український переклад – 1991; друге українське видання – «Критика», 1998). Нова праця під провокативною назвою «Шевченко, якого не знаємо» є, за висловом автора, «спробою відповісти на те, що саме робить Шевченка Шевченком, що визначає його неповторний стиль, його почерк». І хоч автор застерігається, що «цілісне й теоретично споєне дослідження Шевченкової творчості ще попереду», його книжка – це, безумовно, важливий крок до всебічного пізнання українського генія.

Динамізм, неконвенційність, полярність і децентрування, і, мабуть, найбільше – постійне оголювання та приховування себе – це все риси тої символічної автобіографії, що становить основний стрижень цих есеїв. Вона творить своєрідну матрицю для поетового розвитку, становить процес його самоокреслення, і водночас є порівняльним критерієм, засобом, за яким можемо простежити типологічну природу Шевченкового стилю.

Григорій Грабович

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Боронь ・ Квітень 2019
Карпінчук переконливо відновлює науковий «ландшафт», у якому працював Новицький. Продуманою і...
Софія Ольжин ・ Грудень 2018
Роман південнокорейської письменниці Хан Канг постав із маленької історії «Плід моєї жінки»,...

Розділи рецензій