Цикл интервью Татьяны Чайки. Сергей Крымский: Наш разговор длиною в жизнь

Березень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
196 переглядів

Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.

Інтерв’ю з філософом Сергієм Кримським Тетяна Чайка записувала від осені 2006-го до початку 2009 року, проте вже назва розсуває хронологічні межі книжки: завдяки цій розмові розгортається ціле життя. Спогади та філософські розмисли Сергія Кримського не обмежуються автобіографічними моментами і надають бесіді універсальнішого виміру, презентуючи досвід української філософії XX століття. І досвід цей – живий, не абстрактний, не відсторонений, його насичують рефлексії, оцінки та переживання Кримського. Та й Тетяна Чайка не просто записує – вона додає до розмов власний досвід, насичуючи «усну історію» справжньою діялогічністю.

«Розмова довжиною в життя» – це розмова про ставання філософом і про філософію, про інтелектуальне життя в Києві та сам Київ, про культуру і творчість. Ставання філософом пов’язане в житті Кримського, з його ж слів, з ініціяцією смерти, що траплялася навіть не один, а декілька разів за життя. Вперше це сталося від зачарування нічним зоряним небом у донецькому степу ще коли він був малим хлопцем (чим не Кантове «зоряне небо наді мною»?). Наступні рази були пов’язані з радикальними змінами в житті. Наслідком кожної такої ініціяції були духовне оновлення та відкриття вітальних сил.

Розмови про філософію тісно переплетено у книжці зі спогадами про філософський факультет Київського університету та Інститут філософії імені Сковороди. Окремі її частини присвячено Данилу Остряніну, Павлу Копніну, Володимиру Шинкаруку та іншим. У розмовах із Кримським ми не натрапимо на однобічне ставлення до людей – тут нема ані патетичних дитирамбів, ані критики й осуду. Це радше прагнення проникнути в особистісну ситуацію Іншого й поставитися до неї з розумінням.

Закономірно, що чимала частина книжки – це обговорення філософських проблем, якими займався Сергій Кримський. Серед них – концепція ціннісно-смислового універсуму, проблеми некласичної епістемології, принципи розвитку наукової теорії, проблема алармічности знання, принципи духовности.

Зацікавлення культурними явищами та прагнення зрозуміти найуніверсальніші принципи культури органічно вплели філософію Кримського в культурний контекст сучасности. Кримський наголошує, що для нього завжди важливо було знайти людину, від якої він сам міг би вчитися, – і таким учителем став для нього його друг композитор Валентин Сильвестров.

Нерозривний зв’язок, навіть злитість Кримського з Києвом набуває, сказати б, якихось езотеричних властивостей. Київ є для нього софійним місцем з особливими часо-просторовими вимірами, які викликають асоціяції, 

котрі, каже Кримський, перетворилися на контури його життєвої та духовної особистости.

Цінним додатком до книжки є розмови авторки з найближчими друзями філософа – Мирославом Поповичем і Валентином Сильвестровим, фраґменти його діялогів із Сильвестровим і Костянтином Сіговим та дві статті з роздумами про спадок філософа, що ними діляться Віктор Малахов і Тетяна Суходуб.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Автор звертає увагу на те, що існує щонайменше три визначальних сюжети давньогрецького опису...
Оксана Купер ・ Квітень 2018
Це історична книжка про епоху та її мешканців, проте фахівці з різних галузей знайдуть у ній чимало...

Розділи рецензій