Олена Льовкіна, Руслана Харькова, Зореслав Макаров. Sententiae: Наукові праці спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства), 2001, № 2, Випуск IV

Жовтень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
63 переглядів

Ці збірки наукових праць виходять завдяки спільним зусиллям Вінницького державного технічного університету й Українського філософського фонду. Автори статтей, зібраних у четвертому випуску, зосереджуються переважно на філософії Нового Часу та класичній німецькій філософії. Зміст подано двома мовами – французькою та українською, і можна навіть встановити їхні імена, позаяк у французькому тексті вони не зашифровані ініціялами.

Олена Льовкіна подає порівняльну характеристику аксіологій Вебера та Гобса. Про Гобса пише ще одна авторка, Руслана Харькова, але розглядає вже моральний натуралізм і вчення про права людини. Зореславу Макарову йдеться про категорію випадковости у філософії Ляйбніца. Вікторія Шамрай досліджує історичні витоки модерної соціяльности, Микола Заінчковський – генезу прав людини доби Ренесансу й Реформації. Ростислав Димерець уміщує статтю «Проблема ідентичности влади у політичній та епістемологічній думці Джона Лока», Володимир Ратніков – статтю «Модернізм і некласична фізика: зіставлення стилів мислення та способів репрезентації реальности». А Ігорю Немчинову йдеться про російську ідентифікацію, що хитається між традиціоналізмом і Просвітництвом.

Часопис розпочинає друкувати дослідження, здійснені в межах держбюджетної теми з ґендерних проблем, а також праці й реферативні огляди зарубіжних науковців. Цього разу вміщено переклад першої частини трактату Франсуа Пулена де ла Бара «Про рівність статей», а також уривок трактату Ніколя Мальбранша «Про пошук істини». Тут-таки Олег Хома вміщує розвідку «Франсуа Пулен де ла Бар і філософія Нового часу».

Матеріял, що його підготував Олег Хома для ще однієї нової рубрики «Реферативні огляди», продовжує тему ґендеру й статі. А загалом ця рубрика має на меті зафіксувати найпомітніші зарубіжні праці, присвячені модерній філософії. Отже, цього разу представлено реферативний огляд першого розділу книжки Женев’єви Фрес «Жінки та їхня історія» та двох статтей – Ірен Тері «Адамове ребро. Повернення до демократичного парадоксу» й Сільві Штейнбер «Нерівність статей і рівність людей. Просвітницький поворот» – поміщених у французькому часописі «Esprit».

Подано перелік спеціялізованих семінарів, що їх зорганізувало Паскалівське товариство в листопаді–грудні 2001 року.

2002, № 1, Випуск V

Перший цьогорічний (загалом п’ятий) випуск «Sententiae» засвідчує, що в четвертому видавці припустилися недогляду й тепер виправляють його й у французькомовному змісті, тому читачеві не поталанить з’ясувати не тільки імена авторів, а й деякі ґендерні ознаки. Рубрика «Доктрини» вміщує статтю, в якій О.Гомілко дослідив(ла) епістолярний спадок Декарта, ставлячи йому діягноз «зради» раціоналізму. С.Секундант присвятив(ла) свою розвідку основоположникові експериментальної хімії, одному із засновників ботаніки Йоахімові Юнґу, розглянувши цю постать крізь призму становлення методологічних принципів філософії модерну. В.Кузнєцов і Л.Нерушева намагаються поставити просвітницьку філософію в контекст еротики. В.Ополєв відстежив категорію «начала» у філософії та мисленні Геґеля, а К.Узбек наголосив(ла) на античних витоках взаємозв’язку філософії та математики Нового часу.

Р.Харькова аналізує погляди Русо на проблему протистояння природности й моралі. Розділ «Модерн/Постмодерн» містить три дописи: О.Солодка робить спробу поглянути на «теорію модерну» як «кризову» програму філософії, В.Павлов тлумачить «новий історизм» як постмодерністський дискурс сучасности, а О.Манюк ставить питання про субстанцію модерну. В «Pascaliana» В.Петрушенко проводить коґнітивний аналіз структури і сенсу іносказання в Паскалевих «Думках». У рубриці «Схід Европи» А.Лосицька торкається західноевропейських учень про розум у філософських курсах Києво-Могилянської академії в XVII–XVІІІ століттях, а І.Немчинов – російської ідентифікації Ніколая Карамзіна (яка, видається, заходить у неподоланну суперечність із його другим, тільки в українських джерелах зафіксованим іменем: Микола).

О.Слободянюк у «Ґендерних дослідженнях» розглядає соціяльну критику від Франсуа Пулена де ла Бара до Шарля Фур’є в контексті абстрактного права та його реального втілення в дійсності. Редакція відкрила нову рубрику «Філософія – есенціялістське мислення – космологія», щоб дослідити явище повернення до традиційних тем модерної філософії та відродження (навмирушість?) есенціялістського мислення в умовах тотальної недовіри до метанаративів. Цей розділ складається з двох статтей (за таким любим пострадянським науковцям чинним правописом – із двох статей): у першій О.Базалук дослідив(ла) новочасні уявлення про матерію та їх сучасні ремінісценції, у другій О.Колос подав(ла) свої «полемічні нотатки щодо проблеми сутности людського життя».

У «Першоджерелах» публікуються «Листи городянина з Нью-Гейвена до громадянина з Вірджинії про непотрібність розподілу законодавчої влади на декілька палат» Жана-Антуана Кондорсе та уривки з роз’яснень трактату «Про пошук істини» Ніколя Мальбранша (sic! – неспростовний доказ на користь того, що охочі називатися своїм повним ім’я мусять народитися якнайдалі від теренів пострадянської науки, а ще краще, там-таки й померти).

Наприкінці числа в «Науковому житті» подано короткий огляд круглого столу «Синергетика і наукова раціональність», що відбувся в кінці березня 2002 року у Вінниці.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Богдан Завітій ・ Лютий 2017
«Можливо, хоч як це прикро, слід означити мовну ситуацію в Білорусі бодай так: монолінґвізм при...
Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони...

Розділи рецензій