Олександр Филипчук, Сергій Темчин, Тарас Шумейко.. . Ruthenica. Том VII

Жовтень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
121 переглядів

Черговий номер спеціялізованого видання досліджень і матеріялів з києворуських студій увібрав найновіші праці істориків Русі, писані чотирма мовами – українською, російською, англійською та польською. Відкриває випуск новаторська стаття чернівецького дослідника Олександра Филипчука про утримання руських найманих загонів X століття і пізнішого русько-варязького корпусу на візантійській службі. Автор, залучаючи широкий спектр джерел (зокрема грецьких і скандинавських), аналізує умови оплати «північних варварів» та їх зміни протягом понад століття. Статті Сергія Темчина та Тараса Шумейка повертають читача до «вічних» дискусій над «Словом» Іларіона. Сергій Темчин тлумачить ідею Іларіона щодо зрівняння у правах «старих» і «нових» християн у контексті паралелей «Слова» та ранньохристиянської полеміки. Тарас Шумейко, обговорюючи останню гіпотезу Тома Дикстри про компілятивність і внутрішню неоднорідність «Слова», обґрунтовує традиційнішу думку про цілісність твору, – а водночас, приймаючи деякі твердження опонента, дістає змогу продуктивно використати потенціял дискусії для розгортання своєї концепції.

Дві статті стосуються зовнішньої політики Русі. Кароль Колінгер розбирає епізод русько-польських узаємин початку XII століття – союз Святополка Ізяславича та Болеслава Кривоустого. Уточненню піддано ключові дати та події, зокрема смерть дружини Болеслава Збислави Святополковни і участь руських військ у польській усобиці близько 1108–1109 років. Олександр Майоров звертається до західного вектору руської (а точніше, галицько-волинської) політики за часів Романа Мстиславовича, дискутуючи суперечливі питання русько-німецьких, русько-візантійських та русько-польських відносин і загалом роль Романа у плетиві центральноевропейської політики рубежу XII–XIII століть.

Досить екзотично на тлі інших статтей виглядає доробок Олександра Кулика під назвою «Євреї в Давній Русі: джерела та історична реконструкція». Науковець зводить докупи джерела і повідомлення про євреїв на Русі та робить спробу відповісти на питання походження давньоруських євреїв, їхньої організації та культурної ролі в житті місцевого суспільства. Окрім того, не можна оминути статті Мартина Димніка про князівські поховання домонгольського часу. Текст поділений на дві частини. У першій історик подає всі згадки про київські поховання князів упродовж понад трьохсот років, а у другій відповідає на проблемні питання, пов’язані зі співвідношенням поховальних традицій та еволюції політичної системи Русі.

Рівно сто років тому вийшла праця Алєксєя Шахматова про найдавніші руські літописні зводи, що до сьогодні визначає напрям досліджень з історії літописання. «Ruthenica» відгукнулася на ювілей усіх києворусистів добіркою «шахматовських» статтей. Петро та Олексій Толочки дискутують причетність видубицького ігумена Сильвестра до укладання «Повісті временних літ»: перший не тільки не визнає Сильвестрової редакції «літопису Нестора», а й відмовляє йому взагалі у званні літописця, натомість другий доводить першорядну роль літописця з монастиря святого Михаїла – він і був єдиним автором літопису. Стаття київського науковця Станіслава Фолліна виглядає контроверсійно на тлі сучасної історіографії. Автор арґументовано піддав сумніву один із наріжних каменів шахматовської парадигми – гіпотезу про Початковий звід, і дослідив деякі можливі джерела його «Передмови», що читається у Новгородському першому літописі.

Окремо слід відзначити публікацію «Грамоти Андрія Боголюбського Києво-Печерському монастирю», яку здійснив Ярослав Затилюк; дослідження викриває Грамоту як пізній фальсифікат.

Як завжди, видання пропонує читачеві рецензії та огляди свіжої друкованої продукції на історичну (і не тільки києворуську) тематику.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій