Олена Черненко, Андрій Казаков, Юрій Писаренко.... Ruthenica. Том IV

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
187 переглядів

Київ: 2005.

Стаття Олени Черненко та Андрія Казакова «Дослідження давньоруської монументальної споруди в Новгороді-Сіверському» присвячена руїнам кінця XII – початку XIII століть, що їх відкрито в 2003 році на терені Преображенського монастиря. Споруда була значної висоти й не має аналогів серед відомих монументальних пам’яток Київської Русі. Юрій Писаренко у статті «“Заборонений” рисунок із Золотих воріт Києва» публікує графіті XI–XII століття, які виявив Сергій Висоцький під час розкопок 1981 року. Рисунок, видряпаний на тиньку, не міг бути оприлюднений у радянський час, оскільки на ньому досить детально зображено чоловіка й жінку під час статевого акту.

Браян Бок у статті «Камінь спотикання. Середньовічна Тмутаракань як мірило радянської археології у 1950-ті і 1960-ті роки» на прикладі дискусії між Борісом Рибаковим та Алєксандром Монгайтом показує, як у середовищі радянської археологічної еліти влада превалювала над професіоналізмом. Розвідка Петра Толочка «Стаття 6731 року Галицько-Волинського літопису та час її написання» аналізує одне з «темних місць» літопису, встановлює дату створення статті – 1258 р. і доводить, що вона маркує межу між холмським літописом Данила Галицького та волинським літописом.

Даріюш Дабровський розглядає інформаційні можливості згаданого літопису щодо родоводів – як Рюриковичів, так і інших династій. Олексій Толочко в дослідженні «Звірі, примальовані до мініятюр Радзивилівського літопису, та проблема походження рукопису» знаходить до загадкових зображень тварин іконографічну аналогію – чотирьох звірів пророцтва Даниїла, які могли з’явитися в рукописі внаслідок очікування кінця світу, що мав статися 1492 року. Стаття Анджея Ґіля «Каталог монастирів православної холмської єпархії до кінця XVI століття» підсумовує наявні відомості про православні обителі Холмщини.

Олександр Баран у статті «Ранньомодерна книжна традиція про Холм XI століття» доводить, що інформація про існування Холма (заснованого, згідно з давньоруським літописом, у 1237–1238 роках) вже в XI столітті – вигадка Яна Длуґоша. Цей польський історик XV століття мав цілком прагматичну ціль: обґрунтувати право Польщі на Холм, яке Свидригайл поставив у 1430-ті роки під сумнів.

Олексій Комар продовжує тему, розпочату в попередніх томах альманаху «Ruthenica». Аналізуючи археологічні матеріяли, автор стверджує, що про початок заснування Києва можна вести мову лише з IX століття. Стаття Михайла Сагайдака «Середньовічний Київ з перспективи археологічних досліджень Подолу» обґрунтовує думку, що Київ на початковій стадії розвитку мав структуру північноевропейського міста, а його головною функцією була торговельна (а не адміністративна).

Володимир Александрович у статті «“Богородиця Десятинна” – позірна старокиївська реліквія» розглядає гіпотезу Василя Пуцка про існування у давньоруський час шанованої ікони Богородиці Десятинної та доводить безпідставність цієї гіпотези. Віталій Козюба в публікації «Дослідження садиби Десятинної церкви у Києві в 1908– 1914 рр. (за матеріялами щоденників Д. В. Мілєєва)» дає докладний огляд результатів археологічних розкопок «київського акрополя», що проводилися на початку XX століття і в деталях до нашого часу залишалися невідомими. Катерина Кириченко в огляді «Історія Великого князівства Литовського в українській історіографії 1991–2003/4: основні тенденції» доходить висновку про вкрай незадовільний стан сучасної української литуаністики.

Серед рецензій привертають увагу дві (авторка обох – Тетяна Вілкул), присвячені працям Едварда Кінана «Йосеф Добровський і походження “Слова о полку Ігореві”» та Андрєя Залізняка «“Слово о полку Ігореві”: погляд лінґвіста». На думку рецензента, більшість Кінанових доказів на користь підробности «шедевра давньоруської літератури» є переконливими. Натомість Залізняків захист автентичности «Слова...» не виглядає бездоганним.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій