Володимир Ричка, Олексій Толочко (відп. ред.). Ruthenica, т. 1

Липень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
97 переглядів

Київ: 2002.

Це спеціялізоване фахове видання започаткували працівники Інституту історії НАН України. Відповідальні редактори прем’єрного збірника статтей Володимир Ричка та Олексій Толочко закликають до співпраці науковців, що вивчають Київську Русь. «Ruthenica» претендує на статус трибуни для оприлюднення результатів досліджень у цій галузі історичних знань.

Тематичною домінантою цього тому є статті, в яких у той чи інший спосіб розглядаються різні періоди та аспекти етногенезу слов’ян. Відкриває збірник методологічна стаття Юрія Павленка. Автор намагається віднайти золоту середину між офіційно-радянськими концепціями етногенезу східнослов’янських народів, зокрема й українців, та доволі поширеними в останній час квазімітологічними побудовами. Намір очистити науковий дискурс від цих нашарувань має й Олександр Моця. Олексій Толочко пропонує застосувати до проблем етнічного розвитку часів Київської Русі підходи Бенедикта Андерсона, що, на думку автора, дасть змогу вийти на нове якісне розуміння цієї проблеми.

Обстоюючи існування давньоруської народности, Едуард Загорульський з’ясовує час і умови її формування, а Валентин Седов розглядає передумови, за яких вона почала диференціюватися. Про цю ж спільноту пише Наталя Юсова, аналізуючи одну з праць В.Мавродіна. Зародження білоруської народности стало предметом розвідки Ґеоргія Штихова. Олексій Стрижак на основі аналізу топонімів та гідронімів обстоює теорію про Дунайську прабатьківщину слов’ян. Антропологічний склад та генетичні витоки населення Русі-України досліджує Сергій Сегеда.

Витоки слов’янства на теренах Подніпров’я з’ясовує Ростислав Терпиловськпй, а Денис Козак звертається до етнічних процесів на Волині та Галичині у ранньоримський період. Олександр Колибенко реконструює демографічну ситуацію на Переяславщині в X–XІІІ століттях. На питання, чи існувала спадковість між територіями «земель» Русі XII–XIII століть з огляду на додержавні етнополітичні спільноти, відповідає Антон Горський. Про етнічний склад населення Південного Подніпров’я в другій половині XIIІ – середині XV століть пише Аркадій Козловський.

Сергій Щавелєв доводить належність до слов’янських пам’яток бронзового ідола з Чорної могили. Стаття Сергія Біленького присвячена особисто-родовим знакам князів-Рюриковичів (тризубам і двозубам). Вадим Майко атрибутує як іудейські деякі елементи матеріяльної культури населення південно-східної Таврики другої половини X століття.

Насамкінець друкується посмертна праця Михайла Брайчевського, в якій він на прикладі сесії відділення історії та філософії АН СРСР та Кримської філії АН, присвяченій історії Криму, ілюструє метод виникнення та обґрунтування «наукових» концепцій у радянській історичній науці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій