Составитель Марлен Ларюэль. Русский национализм. Социальный и культурный контекст

Жовтень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
273 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2008.

Збірник, жанрово означений як соціологічний, об’єднує тринадцять статтей, присвячених різним аспектам націоналізму в сучасній Росії. У них розглянуто актуальні проблеми соціяльного та політичного життя: суперечності ідентифікації «колоніяльної імперії» чи «держави з рівними правами громадян, без обмежень за національністю»; стосунки «титульного етносу» та національних меншин; суперечності федерального устрою та законодавства; прояви ультраправих ідей, ксенофобії та антисемітизму у публічному дискурсі; націоналістична література та «паранаука». У передмові Марлєн Ларюель робить спробу об’єднати розрізнені авторські тексти коротким оглядом і структуруванням проблематики. Зокрема, цікавою є теза про традицію конструювання російської ідентичности через співвіднесення з «величчю держави», її світовою місією та міжнародним впливом. Націоналізм (патріотизм) позбавляється будь-яких внутрішніх, громадянських цілей і перетворюється на ширму для влади.

Тематично збірник поділено на чотири частини, статті до яких підібрано досить довільно. У першому розділі «У серці націоналізму: політика, ксенофобія та паранаука» розглянуто «примітивний» націоналізм, або ж націоналізм ксенофобії та аґресії (автори – Єкатєріна Міхайловська, Віктор Дятлов, Анастасія Мітрофанова); у другому «Національна політика та російський націоналізм: суперечливі відносини» проаналізовано різноманітні аспекти владної політики та юриспруденції стосовно означеної проблеми (Алєксандра Бахтуріна, Владімір Малахов, Алєксандр Осіпов, Сєрґей Соколовський); у третій розділ «Націоналізм, література та літературознавство» чомусь потрапила культурологічно-історична розвідка Ольґи Малінової про стосунки між «західництвом» й «антизахідництвом» у пострадянській Росії, а статті Ільї Кукушкіна та Оксани Тімофєєвої присвячено скандальним книжкам ультраправого письменника Алєксандра Прохорова. Четвертий розділ «Роль ЗМІ у поширенні націоналістичного дискурсу» об’єднує розвідки про націоналізм і толерантність у провладній пресі Санкт-Петербурґа (Анна Толкачова, Раіса Акіфієва), стосунки між місцевими та міґрантами у Пермському краї (Андрєй Борісов, Юрій Васілєнко), діяльність російської прокуратури в боротьбі з проявами ксенофобії у пресі (Міхаіл Кроз).

Більшість статтей виглядають як систематизований виклад інформації з незначними авторськими узагальненнями – переказ і класифікація матеріялу, без чіткої авторської гіпотези та висновків. Попри (нечасті) згадки імен Бенедикта Андерсона, Ентоні Сміта та Ернеста Ґелнера, слід відзначити недостатність теоретичної бази та чіткої критичної позиції (більшість посилань у текстах стосуються емпірики, а спроби втриматись у межах «нейтрально-об’єктивної» наукової позиції виливаються у просту описовість). Інколи автори вдаються у розлогі історичні екскурси, наприклад, стаття Алєксандри Бахтуріної «“Національне питання” в Російській імперії у пострадянській історіографії» виглядає як «огляд літератури» зі вступної частини дисертації, а Ілья Кукулін у розвідці «Реакція дисонації: леґітимація ультраправого дискурсу у сучасній російській літературі» переказує історію націоналістичних угруповань у літературному середовищі та популярній культурі, починаючи від середини XX століття, однак, наводячи безліч деталей, не вписує це явище у загальний культурний контекст і не дає чітких висновків. Такий методологічний підхід виглядає виправданим лише у вузькоспеціяльних дослідженнях, наприклад, Сєрґея Соколовського «Есенціялізм у російському конституційному праві (на прикладі термінології конституцій республік у складі РФ)».

Попри певну «мілкоту» аналізу та загальну концептуальну і теоретичну слабкість збірника, він може правити за джерело емпіричного матеріялу для зацікавлених сучасним суспільним життям Росії.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій