Нэнси Рис. «Русские разговоры». Культура и речевая повседневность эпохи перестройки

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
192 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2005.

Чужоземне походження уможливило для американської дослідниці-антрополога Ненсі Рис емоційну відстороненість від об’єкту її наукового зацікавлення, давши їй змогу уникнути заанґажованости й суб’єктивістських суджень, часто нездоланних для «автохтонів», що занурені у гострі суспільно-політичні проблеми своєї країни – надто на переломному етапі, яким був період ґорбачовської перебудови. У цьому й полягає основна цінність книжки, що подає розгорнутий аналіз культурної ситуації в тогочасному СРСР – точніше, у Москві, бо комунікативний досвід авторки відбувався здебільшого саме в столиці, а тим часом життя периферії мало істотні відмінності.

Етнографічним матеріялом для дослідження стали особисті розмови автора з московською інтеліґенцією, чиновниками та представниками інших прошарків московського суспільства, а також російські теле- й радіорепортажі, публікації в тогочасній пресі. Вивчаючи структуру російського дискурсу, дослідниця зосереджується на фундаментальних поняттях: «російський народ», «російська людина», «російська душа», «російська земля», «російська мова» тощо, на яких базується національна ідентичність росіян; шукає ознаки й розуміння власне «російськости» в їхньому самоусвідомленні.

Ненсі Рис класифікує російський дискурс за тематичними, формальними, стилістичними та іншими ознаками, які корелюють із ґендерними та соціяльними нормами самоідентифікації росіян, і вибудовує досить чітку жанрову структуру «російських розмов» епохи перебудови. Особливої уваги дослідниця надає літаніям/ламентаціям, як одному з визначальних жанрів, що маркують тогочасний радянський дискурс. Авторка визначає парадигматичність виразів безпомічности, досліджує походження та культурний смисл такого модусу мислення і його дії на соціяльне життя. У книжці показано органічний багатоплановий узаємозв’язок російських приватних наративів із актуальною культурною ситуацією.

Ґрунтовний морфологічний, семантичний аналіз жанрових систем дискурсу дає авторці змогу протежити їх історичну закоріненість у російському фольклорі та літературі, засвідчуючи добру обізнаність авторки з російською культурою загалом.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Єгор Брайлян ・ Жовтень 2017
Книжку німецьких фахівців із глобальної історії та феномена колоніялізму Яна Янсена (Німецький...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2017
Авторка сумнівається в тому, що рівень довіри громадян до державних інституцій можна вважати...

Розділи рецензій