А. К. Тарасёнков, Л. М. Турчинский. Русские поэты ХХ века. 1900–1955: Материалы для библиографии

Листопад 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
131 переглядів

Москва: Языки славянской культуры, 2004.

Колись Ігор Качуровський, пишучи в полемічному ключі про «бідність» української поезії на тлі «багатства» поезії російської, на доказ своєї тези пропонував порівняти московсько-лєнінградську «Библиотеку поэта» з аналогічною київською книжковою серією. З тим самим успіхом він міг би, проте, апелювати до іншої наочности: доведеного до 1955 року бібліографічного покажчика Анатолія Тарасьонкова «Російські поети ХХ сторіччя», в якому зареєстровано понад 10 тисяч ориґінальних і перекладних поетичних книжок (брошур, аркушевих видань) авторів, які жили в першій половині минулого століття й писали російською мовою. Видана посмертно в 1966 році праця Тарасьонкова, яка обіймала всі можливі поетичні жанри (в тому числі й віршовану драматургію та поезію в прозі), донедавна залишалася незамінним посібником кожного, кого фахово цікавила історія російської літератури ХХ століття. Водночас для знавців не були таємницею і разюча неповнота цього довідника (зумовлена, зокрема, умовами цензури), і наявність у ньому численних фактичних неточностей, тож потреба в новому, виправленому й доповненому, виданні покажчика назріла давно. Справу Тарасьонкова продовжив московський дослідник і колекціонер Лєв Турчинський, чия багаторічна праця нарешті увінчалася появою 900-сторінкового тому, що більше, ніж у півтора рази перевершує обсяг видання 1966 року (не останньою чергою завдяки еміґраційним друкам). Його робоча версія доступна на інтернет-сайті www.ruthenia.ru/sovlit.

Для україніста покажчик Тарасьонкова-Турчинського, як і його попередник, корисний під кількома оглядами. Історик літератури знайде тут відомості про доробок українських поетів, які писали також російською мовою, і російських поетів, які мешкали в Україні або зверталися до української тематики, про видання української поезії в російських перекладах. Історик мистецтва – інформацію про участь українських художників в ілюструванні видань російської поезії. Дослідник історії видавничої та друкарської справи в Україні – опис багатьох рідкісних, передусім провінційних друків. А от удаватися до широких компаративістичних зіставлень нам навряд чи випадатиме: книжки на взірець «Російських поетів ХХ сторіччя» українська філологія, на свій сором, досі не має. І справа тут не в «бідності» української поезії, а в бідності нашої спеціяльної довідкової літератури – цього разу, на жаль, без лапок.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію...
Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...

Розділи рецензій