Маргарита Бычкова. Русско-литовская знать XV–XVII вв. Источниковедение. Генеалогия. Геральдика

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
139 переглядів

Москва: Квадрига, 2012.

Московське видавництво «Квадрига» спеціялізується на історичних дослідженнях періоду від давньої історії до історії Нового часу. Нову працю Марґаріти Бичкової присвячено питанням русько-литовської знаті раннього Нового часу в розрізі джерелознавчих, генеалогічних і ґеральдичних сюжетів. Це дослідження підсумовує працю авторки в РАН упродовж 1970–2000-х років.

Книжка має тематичну структуру: історіографія, джерелознавство, соціяльно-політична історія, генеалогія та ґеральдика. Цінність видання, за словами укладачів, насамперед у тому, що всі вміщені тут статті, нариси та дослідження раніше публікували в малотиражних збірниках і журналах, тож більшість із них були малодоступні.

Розділ «Історіографія» має шість публікацій, чотири з яких присвячено ювілеям відомих російських істориків-джерелознавців: Юзефа Вольфа, Ніколая Ліхачова, Стєпана Вєсєловського та Алєксандра Зіміна. У цих матеріялах висвітлено науковий шлях і внесок названих осіб у джерелознавчі студії, а також зроблено спробу окреслити їхню роль у розвитку сучасної історичної науки. Окремі нариси стосуються історіографії генеалогічної науки в російській історичній науці та діяльності Російського генеалогічного товариства.

У розділі «Джерелознавство» головну увагу зосереджено на проблемах генеалогічних студій. Зокрема, тут висвітлено окремі моменти історії Литви в інтерпретації руських генеалогічних джерел XVI століття, розглянуто їхню роль у дослідженні історії боярського землеволодіння раннього Нового часу, вплив польських традицій на руську генеалогію XVII століття, запозичення східних і західних мотивів у пам’ятках руської генеалогії Нового часу. Чимало уваги також приділено вивченню родовідних розписів кінця XVII століття та «Бархатної книги».

Окремі дослідження соціяльно-політичної історії представлено в однойменному розділі. Тут, зокрема, розглянуто соціяльний склад тисячників, зародження апарату чиновників Руської держави, формування правлячого класу у Великому князівстві Литовському в XVI столітті, правлячий клас Руської держави (XVI–XVII століття), Судебник 1497 року і чин поставлення на велике князівство 1498 року.

Чи не найґрунтовнішим є розділ «Генеалогія». Тут уміщено і окремі глибокі генеалогічні розвідки про білоруських предків Івана Ґрозного, родовід князів Глинських, леґенду про походження та герб Боратинських, а також дослідження руського й іноземного коренів родоначальників боярських родів. Наприкінці вміщено програмну статтю про генеалогію в суспільній свідомості допетровської Русі.

Не менш цікавим виявився і розділ «Геральдика», куди включили ориґінальні дослідження про герби руських дворян XVI–XVII століть — від перших гербів до офіційного утвердження двоголового орла в російській державній символіці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій