Аннотированный указатель: В 2 томах. Русская интеллигенция. Автобиографии и биобиблиографические документы в собрании С. А. Венгерова

Травень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
281 переглядів

Том 2: М–Я
Санкт-Петербург: Наука, 2010.

Далеко не кожному дослідникові з тих, кому не судилося завершити свій opus magnum, пощастило так, як Сємьону Вєнґерову (1855–1920). Через кілька десятиліть по смерті науковця його праця над багатотомовим незавершеним «Критично-біографічним словником російських письменників і науковців» знайшла продовжувачів, які дали друге життя його робочим матеріялам, видавши покажчик письменницьких автобіографій, що їх збирав Вєнґеров для головної праці свого життя. Другий і останній том цього довідника, який підготували працівники Інституту російської літератури РАН (де зберігаються архів і бібліографічна картотека Вєнґерова), містить, як і випущений десять років тому перший (див.: «Критика», 2002, ч. 11, с. 26), силу українського матеріялу. Серед осіб, які відгукнулися на прохання Вєнґерова й надіслали йому матеріяли про себе, були відомі діячі української культури, як-от письменники Данило Мордовець, Максим Славинський, Михайло Могилянський і Зінаїда Тулуб, літературознавці Микола Петров, Микола Сумцов, Володимир Перетц і Володимир Міяковський, мистецтвознавець Олекса Новицький, історики Володимир Щербина, Оникій Малиновський і Кость Харлампович, археолог Гнат Стеллецький, економіст Михайло Туган-Барановський, хімік Лев Писаржевський, біохімік Олександр Палладін, містобудівник Євген Патон, терапевт Василь Образцов, педагоги Олександр Стронін і Степан Сірополко, журналіст Олександр Саліковський. Годі перебільшити значення вєнґеровської збірки для дослідження українських діячів «без біографій» – на зразок поетів Івана Федорченка та Валеріяна Тарноградського, письменника й актора Леоніда Пахаревського або охтирського педагога й літератора Олександра Твердохліба. Хоча видання й не вільне від фактологічних неточностей (зокрема, й в «українському» сеґменті), проте загалом його підготовано на високому рівні, гідному пам’яті короля російських бібліографів. Як і раніше, воно наводить на думку про бажаність систематичної коментованої публікації автобіографічних матеріялів українських діячів зі збірки Вєнґерова.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Квітень 2018
Один із головних концептів львівської історії та львівського тексту – його «мультикультурність»,...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Твір Данте, переконує Нембрині, не варто сприймати як розповідь про потойбічний світ. Це книжка про...

Розділи рецензій