Хосе Ортеґа-і-Гасет. Роздуми про Дона Кіхота

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
167 переглядів

Переклад з іспанської Галини Верби
Київ: Дух і Літера, 2012.

«Роздуми про Дона Кіхота» – перша книжка Хосе Ортеґи-і-Ґасета. Вміщені у ній філософські есеї, стверджує іспанський мислитель, стосуються обставин іспанського життя, як і самий Сервантесів твір описує шляхи Іспанії, ніде більше не описані, і є нагодою поміркувати саме про іспанську культуру в її повноті. Втім, деякі обставини, над якими рефлексує філософ, видаються дуже знайомими. Хіба ж не про українців сказано: «Коли наша нація перестає виявляти динамічність, вона раптом ніби впадає в глибокий летаргічний сон і не виконує ніякої іншої життєвої функції, крім як бачити сон, ніби вона живе»?

Філософсько-літературні роздуми Ортеґи починаються зі своєрідної філософії лісу. Цим окреслюється їхній контекст, атмосфера, що наповнює дух і тіло мислителя, із застосуванням особливої педагогіки: «цей ліс повчальний: старий, якими й мають бути вчителі, спокійний і багатогранний». Глибина лісу відкриває філософові ракурс сприйняття і накладається на глибину книжки «Дон Кіхот», яку починаєш сприймати як книжку-ракурс.

Дон Кіхот – особливий герой, який повстає проти повсякденности, проти традиції, проти «всеохопної інерції» життя врешті-решт. Якщо до такого героя підходити лише з мірилом реалізму, його вчинки видаватимуться вкрай комічними. В перспективі комізму, твердить іспанський філософ, увиразнюється те, що повернене винятково до матеріяльного життя. Та крізь призму вигаданого реальність насичується трагічністю, яку герой перебирає на себе і якою пронизано все його єство. Тож закономірно, що роздуми про Дона Кіхота та його бачення світу виводять Ортеґу на проблему реального та ілюзорного, дражливу для філософів іще від часів Платона. Одним з аспектів «Роздумів про Дона Кіхота» є намагання пов’язати проблему реального та нереального з осмисленням пригоди, звісно, на підставі досвіду пригоди хитромудрого ідальґо. Тож його пригода, вважає Ортеґа, демонструє зсув у матеріяльному порядку речей, певну нереальність. Але водночас Дон Кіхот виявляє перед нами волю до пригод, що є справжньою і реальною.

Крім того, «Роздуми про Дона Кіхота» – це також рефлексії про сутність европейської культури, її латинське та германське начала; роздуми про два типи людей – сенсуалістів, у яких головними органами є сітківка ока, смакові рецептори, пучки пальців, та мислителів, у яких центральним є орган концепту, що має здатність відчувати глибину світу; огляд літературних жанрів і аналіз синтезу трагедії та комедії в романі; спроба продемонструвати певну універсальність (чи архетипність) образу Дона Кіхота для літератури (наприклад, подібність із Фльоберовою мадам Боварі – Дон Кіхотом «у спідниці та з мінімумом трагедії в душі»).

У післямові Фелікса Лазарєва та Маргарити Трифонової викладено головні віхи життя і творчости Ортеґи-і-Ґасета і проаналізовано особливості його філософського стилю.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій