Борис Егоров. Российские утопии. Исторический путеводитель

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
164 переглядів

Санкт-Петербург: «Искусство – СПБ», 2007.

Праця петербурзького історика, літературознавця, культуролога професора Боріса Єґорова в історичній ретроспективі репрезентує варіятивність російських утопій та антиутопій (автор визначає утопію як «мрію про ідеальне життя у будь-яких масштабах і обсягах» і зараховує до утопій «не тільки друковані (письмові) тексти, але й усні оповіді та ідеї, не тільки художні твори, але й трактати, листи, нариси з наукової та публіцистичної сфери») за кілька століть.

Перший розділ присвячено найранішим утопіям (переважно народним леґендам) і першим спробам практичної їх реалізації (наприклад: леґенди про «праведні землі»; проєкти, що виникли в зв’язку з ідеями містичного утопізму різноманітних сектантських рухів), – це період до XVIII століття. У другій і третій частинах відповідно розглянуто проєкти, створені у XVIII і XIX століттях: літературні утопії (наприклад, у творах Сумарокова, Княжніна, Еміна, Дмітрієва-Мамонова); проєкти, інспіровані масонством; утопії чиновників за Алєксандра I, ідеї декабристського кола та пушкінських часів; одним із найцікавіших соціологічно є невеликий підрозділ, присвячений російському фур’єризму та радикальним утопіям). Четверта і п’ята частини – це час від другої половини XIX до початку XX століття: «від Добролюбова до Соловйова» (утопії містичні, революційно-демократичні, геополітичні, запропоновані класиками літератури та філософами, втілені у соціяльних експериментах) та «від символістів до марксистів» (ранні та старші символісти, науково-фантастичні ідеї, партійно-політичні тощо; у цій частині, зокрема, привертає увагу нарис про ідеї Ціолковського).

Оглянуті утопії мають досить різнорідні за масштабом об’єкти – від космічних, всесвітніх, від країни до міста, селища, певного соціяльного стану чи вибраного кола осіб.

Такий часовий і тематичний спектр сюжетів охоплено вперше. Виклад ясний і зрозумілий, читати його легко, дослідник чітко фокусується на предметі аналізу, однак при тому вимагає певної обізнаности читача із конкретними персоналіями, бо не робить розлогих біографічних екскурсів, і загальнішими соціоісторичними контекстами епох, у межах яких виникли розглянуті утопії. Можна було би закинути деяку конспективність змісту, але це компенсовано докладними бібліографічними посиланнями.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій