За редакцією Алєксєя Міллєра . Российская империя в сравнительной перспективе

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
66 переглядів

Москва: Новое издательство, 2004.

Збірник статтей за редакцією Алєксєя Міллєра постав із доповідей, виголошених під час міжнародної конференції «Історія імперій: порівняльний підхід у викладанні та дослідженнях», що відбулась у Москві в червні 2003 року в рамках проєкту «Історія Російської імперії у світовому контексті». Попри те, що проблематика імперії є надзвичайно важливою для історії Росії загалом, організатори проєкту вважають, що вона ще не посіла належного місця ні в російському дослідницькому полі, ні в університетських студіях. Оскільки зрозуміти імперський вимір історії Росії можна лише за допомогою порівняльно-історичного підходу, у фокусі конференції опинилося зіставлення різних аспектів історії Російської, Османської та Габсбурзької імперій у період до 1914 року. Про перебіг конференції можна дізнатися з огляду Алєксандра Сємьонова – відразу після статті Алєксандра Чубарьяна про імперську тему в сучасній історіографії, яка розпочинає збірник. Загалом до збірника ввійшли як суто компаративні праці (наприклад, статті «Порівнюючи континентальні імперії» Альфреда Рибера та «Імперія на периферії Европи: зіставлення Росії та Заходу» Домініка Лівена), так і матеріяли, присвячені окремим імперіям, насамперед Російській – тут слід відзначити доповідь Андреаса Капелера «Формування Російської імперії в XV – на початку XVIII століття: спадщина Русі, Візантії й Орди», що спричинила жваву дискусію на конференції. В окремому блоці матеріялів уміщено порівняльний аналіз еліт Османської (стаття турецького дослідника Акшина Сомеля), Габсбурзької (Ганс Петер Геє) та Російської (Алєксандр Камєнський) імперій; тут-таки можна прочитати статтю російського історика Євґенія Сєрґеєва, котрий зіставляє ментальності імперських військових еліт. У двох наступних статтях Кемаль Чичек та Боріс Ананьїч із Єкатєріною Правіловою проблематизують економічний аспект існування відповідно Османської та Російської імперій: економічні стосунки між центром і периферією, вплив імперії на розвиток економіки тощо. До теми уявної географії імперій звертаються Анатолій Рємнєв, котрий виявляє місце Сибіру на ментальній мапі Російської імперії, а також Алєксєй Міллєр, порівнюючи просторові виміри імперії та нації в уявленнях російського націоналізму. Завершують збірник стаття Джейн Бербенк про спробу уніфікації судової системи в Російській імперії та міркування Аполона Девідсона про спадщину імперій і роль істориків у постімперському просторі.

С.В.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій