Г. Касьянов, А. Миллер. Россия – Украина. Как пишется история: Диалоги. Лекции. Статьи

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
133 переглядів

Москва: Российский государственный гуманитарный университет, 2011.

Виданi пiд спiльною обкладинкою тексти Георгiя Касьянова та Алєксєя Мiллєра творять своєрiдний дiялог. Реплiками в ньому є не тiльки вмiщенi тут стенограми бесiд двох iсторикiв про рiзне, часто докорiнно вiдмiнне трактування тих самих iсторичних подiй в офiцiозних iсторiографiях України та Росiї. Статтi та записи публiчних лекцiй обох авторiв також перегукуються мiж собою i взаємодоповнюються.

Окрiм коротенької спiльної передмови, вступну частину склали п’ять текстiв. Автором трьох iз них є Алєксєй Мiллєр. У статтi «Росiя: Влада та iсторiя», написанiй 2009 року для журналу «Pro et Contra», вiн мiркує про поширення на росiйському ґрунтi явища iсторичної полiтики, про те, як росiйська (i не лише) влада експлуатує iсторичнi мiти й манiпулює колективною пам’яттю, i розвиває тему у наступних текстах – публiчних лекцiях, виголошених у 2008 та 2009 роках. Два iнших (стаття i стенограма лекцiї), з однаковою назвою «Нацiоналiзацiя iсторiї в Українi», належать Георгiю Касьянову. Їх присвячено однiй проблемi – конструюванню нацiоналiзаторських мiтiв, до якого вдаються офiцiйнi українськi iсторики, та використанню окремих iсторичних сюжетiв (зокрема, Голодомору та дiяльности УПА) задля полiтичної мети. Важливе мiсце в усiх цих текстах посiдає критичний аналiз роботи польського та українського Iнститутiв нацiональної пам’ятi та їх росiйських аналогiв – фонду «Iсторична пам’ять» Алєксандра Дюкова та нещодавно розформованої «Комiсiї з протидiї фальсифiкацiї iсторiї на шкоду iнтересам Росiї при президентi РФ».

Власне дiялоговi двох iсторикiв вiдведено близько половини обсягу збiрки. Бесiди розподiлено за темами, що їх торкається українська та росiйська iсторiографiї. У першiй частинi йдеться про перiод «вiд Хмельницького до Мазепи» – мiж двома гетьманами, постатi яких є засадничими для обох нацiональних наративiв. Тут привертає увагу ставлення Касьянова до концепцiї Хмельниччини як «нацiональної революцiї», яку висловили Валерiй Смолiй та Валерiй Степанков (i яку свого часу рiзко розкритикувала Наталя Яковенко). У другiй розмовi йдеться про те, як виглядає iсторiя Росiї iмперського перiоду в українськiй та росiйськiй iсторiографiях, а також про формування образу Австро-Угорщини у причетних до України темах.

Показово, що «короткому двадцятому столiттю» у книжцi присвячено аж чотири дiялоги. У першому з них обговорено представлення в iсторiографiїта публiцистицi тем Першоїсвiтовоївiйни та революцiї (лютневої жовтневоїта української); у другому порушено тему iсторiї УССР мiжвоєнного перiоду, українiзацiї та репресiй; у третьому йдеться про тему Голодомору в iсторiографiї, джерельних публiкацiях i пiдручниках iсторiї та проблематизацiю його юридичної оцiнки як акту геноциду; а завершує книжку розмова iсторикiв про бачення Другої свiтової вiйни i ролi в нiй Червоної армiї та УПА.

Бiльшiсть зiбраних у книжку текстiв опублiковано на сайтi Polit.ru у 2008–2009 роках, але для неквапного вдумливого читання книжковий формат, можливо, зручнiший.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій