Ірина Ворончук. Родоводи волинської шляхти XVI – першої половини XVII ст. (реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела)

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
481 переглядів

Київ: Вища школа, 2009.

До появи цієї монографії Ірини Ворончук про родинні структури ранньомодерного українського суспільства перші (вони ж останні) напрацювання в цій галузі української історіографії зробили наприкінці XIX століття видатні історики, члени Київської археографічної комісії Орест Левицький і Михайло Владимирський-Буданов. Їхні праці й стали для дослідниці відправною точкою у дослідженні волинських родоводів.

Книжка є результатом багаторічної копіткої роботи з масивом актової документації гродських та земських судів Волинського воєводства другої половини XVI – першої половини XVII століття. Виклад матеріялу авторка підпорядкувала чіткій схемі. Спершу розкрито авторську «кухню» (методологію) щодо реконструкції родинних структур через систему та ступені споріднености; далі детально проаналізовано достатистичні джерела з погляду реконструкції середньовічної родини; і, нарешті, розкрито родинну термінологію.

Основними поняттями для реконструкції родинних структур є філіяція – зв’язок, наступність у родині; коїція – зв’язок осіб різної статі, укладений задля відтворення потомства; спорідненість – тип соціяльних зв’язків, які поєднують людей в одну групу, вона буває кровною (у вузькому розумінні) та на підставі укладення шлюбу – «повиноватство» – свояцтво.

У частині про актову родинну термінологію Ворончук на підставі численних живих (джерельних) прикладів аналізує й пояснює терміни першого ступеня споріднености по прямій лінії (отець, батько, родич, родитель, матка, матухна, родителка, син, дочка, цорка, дитя, отрок, отродок, одродки); назви неповної споріднености (отчим, мачоха, пасинок, пасерб, пасербиця); терміни другого (дід, баба, онуки), третього і четвертого (прадід, прабаба, потомок, щадки) ступенів споріднености по прямій лінії; терміни першої (брат, братова, сестра, братанич, синовець, сестринець, братанка) та другої (дядько, дядина, стрий, стриєнка, стриєва, вуй, вуянка, тетка) бічної лінії споріднености; терміни свояцтва («повиноватства»), що виражають стосунки свояцтва між чоловіком і дружиною та її родичами (муж, малжонок, зять, тесть, теща, шурин, шваґер, свояк, свесть, шваґрова), а також назви, що виражають стосунки свояцтва між дружиною і чоловіком та його родичами (жона, малжонка, невістка, синова, братова, свекор, свекров, дівер, дівера, сват); родинні терміни загального характеру (замуж, «оженення», вдовець, вдова, дом, рід, фамілія).

Окремо прописано етапи родовідного дослідження та подано процедуру реконструкції родинних структур на прикладі родоводу князів Ружинських.

Левову частку тексту складають додатки: актові документи, в яких найбільше представлено родовідну інформацію (14 документів), а також подано до сотні родовідних таблиць-схем волинської шляхти означеного періоду. Не менш важливу інформацію містять українсько-латинський словник родовідної термінології, географічний та іменний покажчики.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій