Padraic Kenney. Rewolucyjny karnawał. Europa Środkowa 1989

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
113 переглядів

Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2005; Praha: BB art, 2005

Американець Педрик Кені нині викладає европейську історію в Колорадському університеті, а у вересні 1986 року 22-річним початківцем він уперше приїхав до придушеної військовим станом Польщі й тимчасово оселився у Вроцлаві задля цілком академічних архівних студій та глибшого опанування польської мови. За три роки повернувся туди ще раз, щоб зібрати матеріяли для дисертації про ранню історію комуністичного режиму в Польщі й стати свідком його краху.

Не раз, поспішаючи зранку до архіву, чи розгорнувши за обідом Міхніків часопис «Gazeta wyborzca», чи підводячи очі від припалих пилюкою течок увечері, я думав: «Ось ти тут вивчаєш суспільство під час революції. Але революція відбувається саме зараз, надворі! Кидай це дослідження, хапай нотатник й фіксуй живу історію!

– згадує дослідник у вступі. Якби так і сталося, репортажний жанр міг збагатитися ще одним співчутливим описом східної екзотики, звісно, вартим вдячної згадки в описаній країні, але навряд чи цікавим її обізнаним із власними пригодами мешканцям аж так, щоб вони захотіли його перекласти й видати в себе. Історик повівся як історик, а не як репортер, не поквапився – і не схибив. Прихильний, але неупереджений сторонній погляд на оксамитові антикомуністичні революції спроможний зацікавити навіть і їх учасників та свідків. Праця Кені – вислід тривалого збирання свідчень, живого та електронного спілкування з десятками людей (переважно в 1997–1998 роках; усіх сумлінно названо в доданому списку): громадян кількох центральноевропейських країн, насамперед Польщі, але також Словаччини, Словенії, Угорщини, Чехії, Східної Німеччини та України – чимало сторінок присвячено подіям у пробудженому Львові, насамперед діяльності Товариства Лева. Отож і ми маємо борг вдячности і намір незабаром його сплатити: «Критика» підготувала український переклад, який зробили Тетяна та Андрій Портнови. Для поляків книжку переклав Пьотр Шимор, для чехів Петрушка Шустрова, одна з героїнь книжки Кені: він оповідає, чого варто було цій дисидентці з «Хартії 77» дістатися до Польщі, де вже тріюмфувала «Солідарність», на фестиваль чеської культури у Вроцлаві, і про її почування на ньому:

...Їй здалося, що вона потрапила до іншого світу: всюди чути чеську мову, але розмови зовсім інші, вільні. Шустрова звикла до постійних привітань на вулицях чи в крамниці: «О, пані з Чехословаччини! Не хвилюйтеся, комунізм впаде й там!». У пристрасному листі, опублікованому за кілька днів до початку Чехословацької революції, вона згадувала свій сором, що чехи так мало зробили задля боротьби за свободу в «останньому непохитному острові тоталітаризму в Центральній Европі». Але замість докорів вона почула від поляків слова заохоти: «Тут також тривалий час здавалося, що режим не поступиться, а люди остаточно втратили інтерес. Не смійте впадати в такі настрої!»

Після «карнавалу» в Празі настала черга соромитися українцям, і тому втішно, що хронологічний звід подій, уміщений у польському виданні «Карнавалу революції» (і доповнений порівняно з американським, 2002 року), розпочинається з укладення Гельсинських угод і постання 1976 року Комітету захисту робітників (КОР) у Польщі та Гельсинської групи в Україні, а завершується українським референдумом і кінцем СРСР. Ми «не впали в такі настрої» і тому не випали з книжки, присвяченої, як написав один із західних рецензентів, «тисячам тих, хто зважився проміняти спокій на трохи радости у своєму житті».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій