Алік Олісевич. Революція квітів

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
247 переглядів

Львів: Тріада Плюс, 2013.

Книжка «Революція квітів» логічно продовжує і доповнює два випуски альманаху «Хіппі у Львові» (див.: «Критика», 2012, ч. 7–8, с. 46), що їх львівське видавництво «Тріада плюс» випустило у 2011 і 2012 роках. Це, власне, мемуари – оповідь знаного далеко за межами Львова та України Олега Олександровича (Аліка) Олісевича не лише про «тусовочне» життя львівського хіпі, а й про роль субкультури у протистоянні з совєтською владою, і про становлення одного з українських правозахисників, авторитет якого, каже автор передмови, львівський музикант і письменник Ілько Лемко, «сягав далеко за межі Львова, а правозахисна діяльність, без сумніву, зробила вагомий внесок у крах тоталітарної системи. <…> У той час, коли багато нинішніх ревних борців за демократію ще сиділи на своїх кухнях, <…> Алік безстрашно і відкрито проповідував святі ідеї людської свободи на вулицях і площах».

«Революція квітів» відкриває цікаві й подекуди невідомі сторінки з життя української совєтської молоді (створення маніфесту радянських хіпі, утиски від влади і силових структур, «тусовки» в інших містах СССР). Та головну частину спогадів присвячено правозахисній діяльності: це й листування з західними часописами та правозахисними осередками, організація першої політичної демонстрації часів перебудови у 1987 році, створення першої правозахисної групи «Довіра», заснування українського осередку всесвітньої неурядової некомерційної організації з захисту прав людини «Amnesty International» тощо.

Важливою частиною книжки є «Додатки», де вміщено чимало унікальних фотографій, а також ориґінальні документи: самвидави та публікації українських та зарубіжних медій (листи, декларації, маніфести), зокрема англійською мовою: у ньюйоркському «On Gogol Boulevard» та інформбюлетені «Ukrainian Peace Committee».

До кожного документа додано історію його появи. Публікація «Ukrainian Peace Committee» не була винятком. Ми дізнаємося, що зустріч Василя Михайлюка (представника Українського мирного комітету) з Аліком Олісевичем ретельно відстежували, і попри те, що вдалось уникнути більших халеп, «на кордоні було конфісковано фотоальбоми і матеріяли, котрі були призначені прихильникам на Заході».

Легко, щиро й з гумором викладені «з перших вуст» особисті спогади вписуються в історичний і культурний контексти кінця 1960-х – початку 1990-х років, даючи підставу вважати видання прекрасним зразком «усної історії».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Олег Коцарев ・ Квітень 2018
Уже оформлення книжки є деконструкцією «старого стилю», коли текст супроводжують практично дослівні...

Розділи рецензій