Валерій Смолій (відповідальний редактор). Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів

Лютий 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
174 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.

Науковий збірник сформовано з досліджень, презентованих на конференції «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та реґіонів» (Київ, 2012, Інститут історії України НАН України). Відкриває збірник стаття Інни Кубай про поширення та вплив гуситських ідей на українських землях кінця XV — першої половини XVII століття. На думку авторки, гуситська революція та її реформаційні ідеї відлунювали на землях Південно-Західної Русі означеного періоду саме через географічну близькість, спільність мов і культур, добре налагоджені міждержавні зв’язки, постійну міґрацію учнівської молоді.

Чи не найбільше уваги приділено темі українського козацтва та Української держави другої половини XVII — XVIII століть. У збірнику вміщено матеріяли як загального та концептуального характеру, так і спеціяльні тематичні розвідки — Віталія Щербака, Тараса Чухліба, Георгія Папакіна, Василя Кононенка.

Вплив геополітики на формування української ранньомодерної держави є темою дослідження Ярослави Верменич. Науковиця аналізує низку моделей та концепцій творення української держави у «кордонному контексті», де вирішальним став консерватизм українського суспільства. Пройшовши через жах «Руїни», воно відкидало думку про можливість нових потрясінь, спричинених змінами зовнішніх орієнтацій.

Юрій Кудінов установив, що окремі північноамериканські науковці сприймали українську національну революцію XVII століття винятково з позицій козацької боротьби за корпоративні інтереси, а статус Українського гетьманату, утвореного в середині XVII століття, мав різне трактування: напівавтономна країна; протодержава; «буфер» між Росією, Річчю Посполитою та Османською імперією. Одностайний висновок щодо природи української політичної самостійности дослідники формулюють як прагнення зберегти статус реальної політичної системи Війська Запорозького.

Олег Репан звертається до проблеми леґальних та нелеґальних методів боротьби Коша Запорозької Січі зі Старосарматською сотнею Полтавського полку. Ця сотня значною мірою унікальна, адже вона є спробою можновладців Гетьманщини поширити владу на територію Вольностей, а також острівцем полково-сотенного устрою в запорозьких степах. На думку автора, визначальним чинником знищення Старосарматської сотні став силовий тиск Коша Запорозької Січі.

В’ячеслав Станіславський описує поїздку українського купця з Ніжина до Єгипту, показуючи особливості торгових зв’язків Війська Запорозького часів Івана Мазепи з Османською імперією.

Розвідка про незреалізований проєкт створення флоту на Дніпрі для боротьби з Османською імперією (1596 рік) належить перу угорського історика Золтана Багі. Розвідку Володимира Пилипенка присвячено авторству анонімного тексту «Traktat de offensive bello», виданого у Кракові на початку 1613 року. Тарас Барабаш аналізує стильові та графічні особливості дванадцяти листів гетьмана Богдана Хмельницького, написаних під час облоги Львова у вересні–жовтні 1655 року з метою визначити коло осіб, які могли бути писарями.

Персоналістики стосуються студії Володимира Пришляка (біографія генерального писаря Михайла Турковського) та Світлани Потапенко з Миколою Калініченком (походження та персональний склад «слобідської» гілки шляхетсько-старшинського і дворянського роду Красовських). Релігійної тематики торкаються Оксана Романова, яка визначає ареал паломників до чудотворної ікони Святителя Миколая в селі Лазорки Пирятинської протопопії, та Олена Бороденко, яка досліджує релігійність самотньої жінки в Гетьманщині.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій