Anastassia Lyssyvets. Raconte la vie heureusse... Souvenirs d’une survivante de la Grande Famine en Ukraine

Жовтень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
557 переглядів

Traduit de l’ukrainien par Iryna Dmytrychyn Préface de Jean-Louis Panné Postface de Mykola Riabtchouk Анастасія Лисивець Спомини. Великий голод. Велика війна Київ: К.І.С., 2008
Paris: L’Harmattan, 2009.

Книжка Анастасії Лисивець «Розкажи про щасливе життя...» – це вже дванадцята публікація в серії «Présence ukrainienne», що її ось уже кілька років невтомно провадять у паризькому видавництві «L’Harmattan» двоє французьких україністів – Ірина Дмитришин та Ярослав Лебединський. Більша частина перекладів належить Ірині Дмитришин (про одну з раніших її праць, видану в тій-таки серії, див.: Критика, 2010, ч. 3–4, с. 34), вона ж опрацювала й рецензовану тут книжку спогадів про Голодомор.

Текст для перекладу вибрано дуже вдало: він, з одного боку, невеликий за обсягом і невибагливий за стилем (що, природно, полегшує масовому читачеві сприйняття книжки), а з другого – надзвичайно насичений, густий за описаними подіями та переживаннями. Трагічну загибель усієї родини й усього села під час сталінського голодомору авторка – сільська вчителька з Київщини – описує без істерики, без надриву, лише з глибочезним смутком і з розгубленістю десятилітньої дівчинки, яка не до кінця усвідомлює, що ж відбувається, а головне – чому?!

Ці спогади, написані ще в 70-х роках «до шухляди» – для родинної пам’яті, і надруковані допіру під час перестройки, вражають насамперед своєю простотою та автентичністю – як щоденники Анни Франк, як усі людські документи подібної глибини і трагізму, свідомо писані не для друку.

Позаторік київське видавництво К.І.С. перевидало ці спомини разом із другою частиною – розповіддю про примусову працю в Німеччині під час війни, по-своєму теж цікавою, а все ж позбавленою тієї неймовірної катарсисної потуги, яка відкривається в першій частині і яка містить у собі щось від потуги давньогрецьких трагедій.

Український Голодомор залишається й досі великою білою плямою у свідомості людства. Наукові праці з незаперечними фактами й документами обговорюються у доволі обмеженому колі фахівців-істориків. Натомість до масової свідомості вони майже не проникають. Почасти тому, що сама Україна залишається доволі невиразною плямою на карті світу, мало кому цікавою і не надто привабливою під усіма оглядами. Почасти – тому, що на Заході завжди існувало й донині існує могутнє російське та проросійське лобі, котре будь-які згадки про Голодомор намагається апріорі дискредувати як «націоналістичну» та «антиросійську» вигадку. А почасти ще й тому, що є ще потужніше лобі, котре в будь-яких згадках про Голодомор вбачає замах на пам’ять про Голокост і монополізацію страждань.

Для необізнаного з українськими реаліями французького читача Ірина Дмитришин завбачливо вмістила передмову відомого історика Жана-Луї Пане, який популярно витлумачує загальний контекст подій, і переклала з київського видання післямову Миколи Рябчука з оповіддю про авторку та контекст постання книжки. Перекладачка вирішила також не переінакшувати деяких специфічно українських термінів, подавши їх наприкінці книжки у невеликому ґлосарії. А також – зазначивши у короткому вступі, що зберігає – цілком слушно – українську форму kolhosp замість узвичаєної у французькій мові kolkhoze, kourkoul замість koulak і, відповідно, rozkourkoulennia замість dékoulakisation.

Зрозуміло, що ця книжка, за всієї її добротности, не зробить дива й не змінить традиційних французьких уявлень про «схід», де домінує Росія. Але можемо сподіватися, що це – одна з тих важливих крапель, котрі проточують камінь. Навіть якщо її прочитає лише кілька тисяч, чи сотень, чи навіть десятків французів.

Г. Г.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій