Mark Leonard, Nicu Popescu. Rachunek sił w stosunkach Unia Europejska – Rosja

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
139 переглядів

Londyn, Warszawa: Europejska Rada Spraw Zagranicznych, Fundacja im. Stefana Batorego, 2010.

Аналітичний рапорт про співвідношення сил між Европейським Союзом та Російською Федерацією – перша праця, виконана під егідою Европейської Ради Закордонних Справ (ECRF). Міркуючи, чому у XXI столітті у відносинах із Москвою Брюсель, попри істотні переваги Европи в економічному, людському та військовому потенціялах, опинився у становищі слабшого зовнішньополітичного гравця, Марк Леонард і Нік Попеску подають цікавий аналіз узаємин інституцій та урядів Російської Федерації та Европейського Союзу. Побіжно зазначено, як ці стосунки відбилися на прилеглих до ЕС і РФ державах, на кшталт України, Грузії, Молдови. Автори висловлюють пропозиції щодо політики, яка, на їхню думку, дасть Брюселеві змогу вивести стосунки з Кремлем на інший рівень і позбутись амплуа слабшої сторони.

У рапорті варто відзначити тезу, що після того, як наприкінці 1990-х років зазнала краху концепція «европеїзації Росії», ЕС так і не виробив єдиної нової стратегії щодо РФ. 27 держав унії вибудовують свою політику або в системі «м’якого стримування», або «повзучої інтеґрації», яку найбільше підтримують представники ФРН. Констатуючи відсутність узгодженої позиції Европейського Союзу щодо РФ, автори рапорту поділяють усіх членів ЕС за їхнім ставленням до Кремля на п’ять груп і дають їм усім доволі промовисті назви: «троянські коні» (Кіпр, Греція), стратегічні партнери (ФРН, Франція, Італія, Іспанія), прихильні прагматики, холодні прагматики, «воїни нової холодної війни» (Польща, Литва).

Аналізуючи російську позицію щодо Европейського Союзу, автори наголошують, що еліти путінської Росії з її гаслами «підводження з колін» та «суверенної демократії» ставляться до ЕС зверхньо. Його трактують як політично слабкий бюрократичний витвір, що керується соціяльною економічною політикою, яка гальмує зростання. Абсолютно не визнаючи европейські політичні цінності, прагнучи діяти з цілком інших позицій і диспонувати себе як ідеологічну альтернативу ЕС для сусідніх держав, керівництво РФ, як стверджують дослідники, останнім часом мало в тому успіх. Автори рапорту аналізують політичні та економічні механізми, за допомогою яких Кремль зумів не лише знівелювати впливи ЕС у східноевропейському, кавказькому та центрально-азійському реґіонах, але й навіть впливати на справи у самому Союзі.

Зазначаючи, що одним із вимірів імперської політики «поділяй і пануй» є двосторонні політичні контакти з членами ЕС, які заступають співпрацю з унійними інституціями, політологи наполегливо наголошують, що саме відсутність єдности всередині ЕС щодо Росії призвела до того, що европолітики вибудували взаємини з РФ у такий спосіб, що Кремль зумів власну слабкість перетворити на силу, а Унійну силу – на слабкість.

Наприкінці рапорта викладено міркування про дальші сценарії стосунків. Найбільшим викликом для европейської спільноти є не вироблення конкретних заходів, а досягнення згоди учасників ЕС щодо спільної стратегії. Вона мала би спиратися на правові норми, обов’язкові для виконання і Брюселем, і Москвою. Тактиці «поділяй і пануй» треба протиставити принцип «морального білатералізму», тобто підпорядкування двосторонніх узаємин держав ЕС із РФ спільним інтересам унійної політики. Також важливу роль мала би відігравати активізація «політики сусідства» із залученням держав-сусідів, таких як Україна та Молдова, до европейської енергетичної спільноти, наголошення їх европейськости й підтримка у протистоянні енергетичному і торговельному тискові Кремля.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...
Олена Дядікова ・ Червень 2017
Процес відновлення довіри, вузьких і широких сфер відповідальности й усвідомлення власної автономії...

Розділи рецензій