Упорядник Стівен Д. Гейлз. Пиво і філософія. Невивчене пиво не варто пити

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
267 переглядів

Переклад з англійської Петра Таращука
Київ: Темпора, 2010.

Збірка статтей під назвою «Beer and Philosophy: The Unexamined Beer Isn’t Worth Drinking (Philosophy for Everyone)» з’явилася в західному культурному просторі 2007 року, а вже 2010-го український читач дістав змогу долучитися до осмислення непересічної книжки. Основна ідея праці полягає в тому, щоби зібрати під однією обкладинкою міркування броварів і філософів про пиво. Попри те, що титул оголошує упорядником Фрица Олгофа, справжнім «колекціонером» ідей є Стивен Гейлз. Він зазначає, що «пиволюби і вчені у цій книжці мають розповісти чимало про те, як можна зміцнити свій розум, перехиляючи кухлі». Ідея упорядника гартувати розум за допомогою алкоголю видається дещо дивною, проте уважне читання цієї стилістично та жанрово різноманітної добірки мимоволі розвіює міт про деструктивний характер пива.

«Культура пива має не тільки буденний вимір, а й значно ширший», – запевняють нас автори. Вже у передмові знавець пива зі світовим іменем Майкл Джексон сміливо наголошує: «Підіть на будь-яке пристойне свято пива, і ви побачите принаймні одну постать у тенісці з написом: “Я п’ю, отже існую”». Цими словами можна схарактеризувати загальний настрій статтей, автори яких обмірковують не тільки технології пивоваріння, способи правильного вибору пива та формування естетичного смаку, а також порушують питання про тілесність, метафізику, онтологію, ідентичність і людську сутність. Великий спектр ідей не відлякує, а навпаки – захоплює і щоразу по-новому відкриває для нас світ пива. Власне, є підстави говорити про антропологію пива, яку можна підсумувати таким запитанням: що пиво може сказати про людину? Не дивно, що передмова порівнює паби, головне місце споживання пива, з небесами, «з якими можна пов’язати душу і надії».

Тематично збірник «Пиво і філософія » розбито на чотири частини, де арґументовано, дискутовано й об’єднано різні погляди в єдиний дискурс пива. У першому розділі авторитетні броварі (Майкл Лінч, Герет Олівер, Мартин Стек, Джордж Гейл) розповідають про мистецтво варіння пива, критерії добору ячменю та інші технічні особливості. У розділі «Етика пива: насолода, свобода і характери» (Стивен Гейлз, Алан МакЛід) розкрито дивовижний світ споживання та розуміння правильного пива. Третій розділ присвячено метафізиці й епістемології пива (Нейл Менсон, Мет Дан), що обумовлює питання про духовність, людське життя, віру і знання. В останній частині (Дейвід Гілберт, Стивен Бейн, Рекс Велшон) автори пробують розкрити значення пива в історії філософії. Наприклад, Рекс Велшон міркує про Фридриха Ніцше, який, хоч і зневажав німців за надмірну любов до пива, однак не міг твердо заявити про згубну роль хмільного напою.

Останнім часом набувають особливої популярности гуманітарні студії й тексти, присвячені буденній культурі. Найвідомішою у цьому контексті є книжка Вольфґанґа Шивельбуша «Смаки раю: соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» («Критика» видала її переклад у 2007 році). Колекція есеїв про пиво не програє історії прянощів ні в інтелектуальній потузі, ні в ориґінальності теми. Збірка арґументовано доводить, що пиво, яке традиційно вважається елементом «несерйозної» культури, відіграє суттєву роль у пізнанні себе і світу. Перефразовуючи Теодора Адорно, пиво, як і філософія, є відкритим каналом комунікації. Однак потрібно пити правильне пиво із правильними людьми, що є умовою філософування. Після цього важко не погодитися, що невивчене пиво пити не варто.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій