Рышард Капущинский. Путешествия с Геродотом

Червень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
218 переглядів

Перевод с польского Ю. Чайникова
Москва: Новое литературное обозрение, 2008.

«Подорожі з Геродотом» (2004) – одна з останніх великих книжок відомого польського публіциста Ришарда Капусцінського (1932–2007). Він називав себе репортером, проте його праці виходять далеко за межі жанру репортажу, вони є навіть чимось більшим за публіцистику в сучасному її розумінні. Цей мандрівник здобув світову славу ще за життя. Однак в Україні ім’я Капусцінського, на жаль, відоме переважно полоністам.

«Подорожі з Геродотом» – це книжка про мандрівки у часі та просторі, супроводжені тонкими спостереженнями теперішнього і минулого. Сучасний світ постає з перспективи Геродотової «Історії», твору, який роками супроводжував журналіста у його мандрівках. На тлі тисячоліть зерна правди про світ відділяються від полови і набувають свого справжнього вигляду. Далека Індія і Близький Схід, Китай часів Мао і Африка постколоніяльного періоду постають у нотатках Капусцінського крізь призму універсальних людських цінностей. Автор звертається до проблем спільної мови та людського порозуміння, категорій «свого» і «чужого», традиції та новаторства, свободи і підпорядкованости. Й висновує, що ключ до їх вирішення – добра воля і відкритість на іншу особу, іншу культуру. Закорінений в европейську традицію письменник не є европоцентричним. У цьому він гідний свого духовного вчителя Геродота, який зі сторінок праці Капусцінського наближається до читача, унаочнюється у своїй людській сутності, не є «забронзовілим» пам’ятником далекої епохи. Капусцінський указує нам, що задля порозуміння надзвичайно важливою є повага до співрозмовника; і байдуже з ким ти розмовляєш, чи з вишуканим італійцем, чи індусом, котрий подає тобі чай, чи з китайським комуністичним функціонером, обов’язком котрого, серед іншого, є наглядати за тобою.

Одним із ключових моментів оповіді польського репортера є подолання кордонів, зовнішніх і внутрішніх. Особливо загострено це відчуває людина, котра вперше вирвалася за межі соціялістичного табору. Мотив межі, кордону є одним із визначальних для всієї книжки, власне, як і мотив мови. Мови як духовної батьківщини, як засобу подолати комунікативний розрив, виявити свою волю.

Книжка, видана в серії «Сучасне европейське письмо», наближає до читача Европу як ідейний концепт, і водночас – відкриває европейцям очі на весь світ. Цей текст закликає нас вийти за усталені рамки, які дають лише ілюзію захищености, а насправді – позбавляють людину глибокого екзистенційного досвіду відкриття Іншого.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
Антропологічно і психологічно різні дівчата, із підробними документами – польки, що їдуть на...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
На відміну від інших домодерних суспільств, що зберігали пам’ять за моделлю «батьки – історія –...

Розділи рецензій