Тарас Возняк, Мирослав Маринович, Віктор Неборак.... Привіт, Сашко! Спогади про Сашка Кривенка

Травень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
182 переглядів

Львів: ЛА «Піраміда», 2007.

Книжка спогадів про Олександра Кривенка, якому саме цьогорічного травня мало би виповнитися 45, вийшла дуже строкатою, якоюсь безпорадно шарпаною, із виразно заявленим уже навіть у назві, але не надто вправно зреалізованим бажанням наголосити «людський вимір» товариського чуйного хлопця, відсунувши на другий план «громадську роль» творця найгучнішої і справді найцікавішої з-поміж газет, покликаних до життя визвольною хвилею зламу 1980–90-х. Уривчасті спогади родичів, шкільних і студентських приятелів, докладніші – колеґ-журналістів, зібрані докупи без дотримання хронологічної чи бодай якоїсь системи, перемішано із різною мірою прихильними спробами все-таки осмислити «місце і значення» (їх, приміром, роблять Тарас Возняк, Мирослав Маринович, Віктор Неборак). А відсутність імен авторів у змісті (де з анонімним «Спогадом про Сашка» сусідить анонімний спогад «Про Сашка») хоча й робить той зміст, власне кажучи, непотрібним, бо нефункціональним, виглядає вже не видавничою недбалістю, а елементом постмодерністської інтелектуальної гри: читати цю збірку треба наскрізно, кожний новий допис починаючи від останньої його сторінки, де стоїть підпис. А можна ще цікавіше – не зазираючи, будувати здогадки, хто це міг написати. Скажімо, чий ось цей спогад, здатний прихилити до редактора скандального «Post-Поступу» шоковану його зухвальством консервативну галицьку громадськість? – бо Кривенко, виявляється, коли хто «випускав з рота при розмові російський матюк, – чемно і лагідно просив: “Не позичай тієї мови...”» – це згадує товариш зі студентських літ Василь Чинш. «Сашко однаково вважав “мудаками” і “підарасами” (саме у такій транскрипції) і владу, і опозицію. Але водночас він був в опозиції – в опозиції до рагулів, яких у нас десятки мільйонів – незалежно від політичних переконань і таборів. В опозиції до бездуховности» – а це що за побратим по духовності й опозиційності? – а це політолог Кость Бондаренко. «Юноше, обдумывающему житьё», придадуться також спостереження про те, як зберегти гідну поставу, шукаючи доброї платні, але натрапивши на них, завчіть, бо вдруге вже не знайдете, структура книжки такого не передбачає. А взагалі цей хаос, унеможливлюючи бронзову агіографічність, либонь, таки творить адекватне уявлення про цього без перебільшення леґендарного журналіста: тут, як у житті, всього потроху, а якщо ця книжка не бачила редактора, то значить, не мала й цензора.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками...

Розділи рецензій