Елеонора Соловей. Притча про поетів

Травень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
429 переглядів

Київ: Дух і літера, 2014.

Іще не романізовані біографії, але й не академічні розвідки: кожен із тринадцяти сюжетів цієї книжки, так чи так зосереджених на «людях літератури» (і не лише поетах), існує десь поміж цими полюсами, у різних пропорціях поєднуючи загальну історію, історію літератури (і літераторів) та історію власного життя, пропущену крізь літературу.

Обраний жанр першої частини книжки, сюжети якої виростали з дослідницьких зацікавлень, авторка означує як «маленькі евристичні повісті», окреслюючи цим не так формальні особливості текстів, як власну оповідну стратегію всієї книжки: Елеонора Соловей прагне бути тут не так дослідницею-літературознавицею, як літераторкою-оповідачкою, що ділиться з читачем важливими історіями про важливих для неї людей.

Це і розповідь про нині майже незнану молоду поетку початку ХХ століття Тетяну Єфименко, чию творчість високо оцінювали тодішні літератори, та її значно відомішу матір, авторку «Історії України» і першу в Російській імперії доктора історії Олександру Єфименко, що обидві трагічно загинули 1918 року за не до кінця з’ясованих обставин; і історія приготування совєтської України до масштабних «пушкінських фестин» (до століття від смерти поета) 1937 року, що стала приводом до роздумів про «присвоєння поета» «імперією зла»; і заголовний текст книжки — «Притча про поетів» — про «паралельні» долі Володимира Свідзінського та Павла Тичини, на позір протилежні, але в чомусь співмірно трагічні; і розповідь про «поетову доньку» Мирославу Свідзінську, яка присвятила життя збереженню батькової творчости, але врешті майже повторила його трагічну долю — самотности й забуття.

Чи не найбільша за обсягом розповідь — «Бережіть своїх поетів…» (про Саву Голованівського) — ніби сполучає першу та другу, автобіографічну, частини книжки. Лірично-елегійний і сповнений гумору (також і завдяки вміщеним у тексті епіграмам поета на «колеґ»-літераторів), цей текст відкриває читачеві незнані виміри української совєтської літератури, розставляючи негучні, але важливі акценти. «Виростати в Чернівцях» — страшенно симпатична мініятюра про місто свого дитинства, з відсиланням до конкретних вулиць і навіть будівель, більшість із яких не дожили до нашого часу, як і ті Чернівці, які ще зберегли сліди довоєнної мультикультурности. Анатолій Добрянський, Микола Лукаш (а також Григорій Кочур), Михайлина Коцюбинська, професор Олексій Чичерін: усі ці «персонажі» були вчителями Елеонори Соловей; розповідаючи про них, авторка водночас говорить і про себе, і про світ, відкритий завдяки їм. «Письменницький “заплив”» — спогади про міжнародний круїз «хвилями Чорного моря» на початку 1990-х у товаристві «молодих письменників» у діяпазоні від В’ячеслава Медведя до Ігоря Римарука й Василя Герасим’юка, а також від «бубабістів» до Марії Матіос і Юрія Покальчука. Над сторінками «Листів з Києва» Соломії Павличко авторка згадує про свою колеґу та все, що вона зробила, і роздумує про описані в листах до Богдана Кравченка події напередодні — в перший рік незалежности України. Завершують цю найсучаснішу частину спогадів, як і всю книжку, мемуари про Ігоря Померанцева —знайомого ще з юнацьких чернівецьких часів, — написані після «промовчаного виступу» на вечорі поета в київській книгарні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Серпень 2018
Це книжка про «перебудову» української літератури: наприкінці 1980-х, коли головною темою і змістом...
Катерина Девдера ・ Листопад 2016
Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» в серії «Українська поетична антологія» вже видавало добірки...

Розділи рецензій