Тамара Гундорова. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму

Листопад 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1418 переглядів

447 с.
Київ: Критика, 2009.

Нове, доповнене та перероблене видання монографії Тамари Гундорової «ПроЯвлення Слова» – книжки, знакової для українського літературознавства середини 1990-х років, – нагадує про досвід раннього модернізму початку XX століття, коли започатковувалися нові форми літературности, і є своєрідною апологією свідомости модерну. Передчуття духу постмодерну в середині 1990-х дало змогу в першому варіянті монографії розглядати злами та переходи нової свідомости початку XX століття в українській літературі як варіянт справдженого модерну. Із перспективи після-постмодерної нового змісту набувають авторчині тези про трансмодерність українського модерного проєкту, про існування інших модернізмів, а також про явище модернізму як естетичного гнозису.

Постмодерна свідомість кінця XX – початку XXI століття злеґалізувала існування інших, немодерних типів мислення, а також здемітологізувала й саме явище модернізму. Вона ж уможливила перехід від переоцінювання модернізму та/або його заперечення до розуміння інших модернізмів: національних, ґендерних, колоніяльних, геокультурних, расових, нативістських і космополітичних, урбаністичних і маломістечкових, високих і популярних. Із перспективи нового століття, уже перейшовши епоху постмодерну, можна стверджувати повернення інтересу до модернізму та його відкриттів у сфері автономности художньої форми, суб’єктивности, відродженої архаїки, психоаналізу й духовного гнозису.

У пропонованому дослідженні концепція модернізму знайома читачам із першого видання монографії, що побачила світ 1997 року. Вона побудована на зовсім інакших принципах, аніж творення модерністського канону. Це деконструювання самої модерністської свідомости, того, як вона складається і розгортається в українській літературі на зламі XIX і XX століть, тобто в часи особливих зсувів у способах мислення, образности, типах висловлювання, а також дискурсивних моделях, за допомогою яких і в яких така свідомість оформлюється.

Тому авторку другого видання відомої монографії цікавить не ряд імен, які можна вписати в канон, а вузли сполучень і переходів між новим і старим мисленням; модерністський естетизм як критика культури, культурософія як спроба створити нову гностичну концепцію, а модерністський дискурс як онтологія, утопія і риторика нової словесної творчости.

 

 

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Розділи рецензій