Володимир Маслійчук. Провінція на перехресті культур. Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX століть

Вересень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
203 переглядів

Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2007.

До книжки зібрано низку написаних у 1999–2005 роках нетривіяльних розвідок, присвячених історії Слобожанщини XVII–XIX століть. Розподілені за тематичними блоками («Міжетнічні та міжкультурні взаємини», «Модернізація та традиція», «Персоналії та історіографія», «Жіноча історія», «Харків») п’ятнадцять сюжетів скорше не читаються, а сприймаються через вдивляння: авторові вдалося зробити сухий історіографічний матеріял напрочуд захопливим.

Залучення елементів соціологічної теорії до описування та пояснення взаємодії модерних практик, що їх упроваджував російський імперський уряд, з українськими звичаєвими традиціями творить доволі цікаву картину соціяльної історії «суспільства прикордоння», яке існувало у Слобідській Україні. Плідними для розуміння особливостей міжетнічних стосунків на порубіжжі та наслідків реформувань, які здійснював тоді російський уряд, видаються, зокрема, матеріяли про міжетнічні взаємини в Острогозькій провінції (створеній на основі Острогозького козацького полку), прагнення козацької старшини здобути шляхетський статус, а також реформування слобідських полків у 1733–1735 роках у процесі зіткнення «старого звичаю» та новітніх практик «російської моделі модернізації», авторства Олексія Шаховського.

Привертає увагу недостатньо опрацьована у вітчизняній історіографії «жіноча історія», яка в монографії охоплює 1780–1790-ті роки й обіймає дві лінії (переважно на основі матеріялів кримінальних справ із повітових судів Харківського намісництва). Перша – вивчення особливостей жіночого вбрання з огляду на його атрибутивні, ідентифікаційні функції, а також у контексті модерних і традиційних впливів. У другій предметом авторового зацікавлення є особливості жіночої девіянтної (переважно злочинної) поведінки в умовах зіткнення модернізаційної політики російського уряду та української традиційної звичаєвости. Важливими для діяхронічного відтворення стилю поведінки виявляються студії сімейних стосунків між чоловіком та жінкою (причину жіночих злочинів автор убачає саме в «чоловічому чиннику»), а також проявів тілесности (Маслійчук у певному розумінні наближається до сфер реконструювання суспільної пам’яті через тілесні практики, що їх задає, наприклад, Пол Конертон).

Загалом праця прикметна не тільки увагою до точности джерел, а й розглядом історичних подій із позиції відстороненого – у Веберовому розумінні – дослідника: політико-ідеологічні аспекти подій чи то діяльности персоналій не вилучено з аналізу, ба більше, Маслійчук обережно й коректно залучає до своїх розвідок різні виміри соціяльної історії як тла аналізованого; тоді як емоційно заанґажовані, невиважені й оцінкові судження практично вилучено з тексту. Показовим у цьому сенсі є матеріял «ALTERA PATRIA. Нотатки про діяльність Івана Сірка на Слобідській Україні» – критичне, проте не критикантське, обговорення низки історико-культурних мітологем.

Важливо відзначити, що Володимирові Маслійчуку вдалося уникнути поширення своїх висновків на все українське суспільство, спеціяльно обговоривши ті обмеження, що існують для відповідних екстраполяцій. Він також не давав однозначних оцінок тим гранично неоднозначним процесам, перебіг яких можна відстежити за наявними історичними джерелами.

Щоправда, таки є один прикрий момент: «зібрано» книжку так, що за першого ж читання вона просто розсипається на окремі аркуші.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Серпень 2018
Книжка є ювілейним науковим виданням до 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова (1817–1885...
Андрій Блануца ・ Червень 2017
Автори чергового видання серії «Історія без цензури» громадського просвітницького проєкту «LIKБЕЗ...

Розділи рецензій