Александр Бобраков-Тимошкин. Проект «Чехословакия». Конфликт идеологий в Первой Чехословацкой республике (1918–1938)

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
293 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2008.

У книжці Алєксандра Бобракова-Тімошкіна описано розвиток міжвоєнної Чехословаччини крізь призму конфлікту характерних для неї ідеологій етнонаціоналізму, ліберального гуманізму та демократії, ідей проґресу, соціяльної справедливости тощо.

Перша Чехословацька республіка, вважає автор, суттєво відрізнялася від інших держав, що виникли в Центральній та Східній Европі після Першої світової війни, передусім тим, що засади її утворення, окрім націоналізму, мали ширше ідеологічне забарвлення. Засновник Чехословаччини та її перший президент Томаш Масарик розглядав утворення незалежної держави чехів і словаків як проєкт, котрий дасть змогу реалізувати їх історичне призначення як єдиного народу, нести у світ ідеали гуманізму, демократії та соціяльного проґресу.

На відміну від інших країн реґіону, опанованих різними формами авторитаризму, в Чехословаччині два десятиліття зберігалася парламентська демократія, політичні свободи, розвинуте громадянське суспільство. Попри те, що творці незалежної держави розглядали її як засіб реалізації споконвічної мрії чехів і словаків про визволення від німецького та угорського поневолення, у Першій республіці не було жорстких утисків національних меншин, їхні партії здебільшого діяли леґально і були представлені у парламенті.

У 1938 році Перша Чехословацька республіка припинила існування. Звісно, важливу роль у цьому відіграли вкрай несприятливі зовнішньополітичні обставини. Втім, уважає дослідник, її крах спричинили також суттєві внутрішні суперечності, і то не лише проблеми з німецькою та угорською меншинами.

Сама ідея «чехословакізму», єдиної чехословацької нації, закладена в підмурок єдиної держави, відігравала позитивну роль лише у перші роки її становлення. Натхненниками та носіями цієї ідеології головно були чехи, які часто розглядали словаків як менш розвинену частину спільного народу.

Зростання словацької національної свідомости зумовило поглиблення розбіжностей між чехами та словаками під впливом політичних, соціяльно-культурних, релігійних та інших чинників, тим часом як панівна державна ідеологія не модернізувалася, і це стало однією з причин ерозії державности Першої Чехословацької республіки.

Попри історичний драматизм реалізації «чехословацького проєкту», автор у підсумку визнає значущість цього задуму і перевагу його ідейних рушіїв над багатьма ідеологемами, що їх намагалися впровадити у Центральній Европі XX століття.

Варто додати, що його демократичний спадок позитивно вплинув на цивілізований, толерантний і виважений процес розмежування між чехами та словаками на початку 1990-х років. І нині стосунки між ними мають насправді дружній характер, а свої міждержавні відносини обидві сторони кваліфікують як упривілейовані й надстандартні.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Ростислав Загорулько ・ Вересень 2016
Число із назвою «Головою об стіну» присвячено консервативній революції у Польщі. Об’єктом уваги...

Розділи рецензій