О-Ка / Ольга Кузьмович. Про вчора і сьогодні

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
215 переглядів

Львів–Нью-Йорк: 2003.

Друга книжка розставляє трохи інші акценти, але «вододіл» цього разу виявився ще хиткішим, ніж між «цим» і «тим», адже ж відділити власне «вчора» від «сьогодні» майже нереально. Тим паче, коли «золоте минуле» дивним чином заповнює сутність нинішнього існування: «Те “вчора”, що постійно кружляє біля мене, часто навіть перемагає “сьогодні”. Це тихий жаль за оцими винятковими особистостями, що були членами моєї родини і які досі не знайшли рівних у нашій спільноті. А ще, постійна і не заспокоєна туга за рідною землею і Львовом, у якому не судилось кінчати віку».

На відміну від попередньої збірки, відчитати конкретну подію, яка стала приводом для чергового «писання», тут неважко. Тексти стосуються переважно фактів 1990-х чи початку 2000-х: повідомлення про вбивство Гонгадзе, враження від приїзду Івана Павла II в Україну, річниця Чорнобильської трагедії (саме в такому нехронологічному порядку) тощо. Але, крім таких фраґментів, є також майже ліричні етюди про каву й американців, електронну поезію та куховарство й купа всіляких цілком особистих спостережень і переживань. Цікаво, що авторка зовсім не боїться відверто розкривати читачеві газети власний світ – так, ніби пише художні тексти; а в журналістиці сховатися за маскою автора набагато важче (всюди відчитується конкретна й цілком реальна особа).

Кажучи про «вчора», не можемо не згадати про Львів, незримо присутній іще в попередній книжці. Тут це не тільки обкладинка з вежею Корнякта. Це справді тоталізований топос. Пишучи про зібрання діяспорної громади, пластунів і навіть про виставку, О-Ка інколи не витримує й таки згадує родинні святкування часів дитинства, про книжку з емблемою лева на обкладинці, про останні поїздки в Галичину. Видається, що з роками роман Ольги Кузьмович зі Львовом тільки ускладнюється. Витримувати цю розлуку їй несила, хоча свою відірваність від України вона добре усвідомлює.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Світлана Ославська ・ Березень 2016
До збірника статтей Анатолія Дністрового ввійшли тексти, написані у 2007–2015 роках. Автора...

Розділи рецензій