О-Ка / Ольга Кузьмович. Про це і те

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
256 переглядів

Нью-Йорк: 2000.

Збірники «репортажів» і «фейлетонів» (так означила свої тексти авторка) – вислід багаторічної праці відомої громадської діячки, журналістки, пластової провідниці Ольги Кузьмович-Шепарович (або ж просто О-Ки) в еміґраційній газеті «Свобода». Статті, писані впродовж кількох десятиліть із різного приводу та з різним настроєм, витворюють дивовижно цілісний текст, ближчий до щоденникових записів чи навіть новелістики, аніж до традиційної публіцистики – завдяки спільній прикметі, яка їх об’єднує – приватності ракурсу. Кожна подія тут – маленький фраґмент життя авторки, чи то пережитий особисто, чи то прочитаний, побачений на телебаченні, просто почутий.

Книжка більше таки не про «Те», а про «Це»: про найприватніше та найсуттєвіше в житті людини, те, заради чого варто існувати й продовжувати покоління. Для авторки це, безсумнівно, Родина. Ольга Кузьмович витворює справжню історію роду в персонах, подає майже класичний зразок мемуаристики, але без того надмірного патосу й пієтету до предків, якого авторам родинних хронік зазвичай не вдається уникнути. Про своє бажання писати просто – «для мене завжди було цікавим думати про героїв як про звичайних людей» – Ольга Кузьмович пише ще на початку, ніби вберігаючи себе від спокуси витворювати родинні міти.

Хоча, чесно кажучи, створити міт роду Шепаровичів і Федаків (по материній лінії) було би неважко, адже, крім того, що належав він до традиційних галицьких священичих родів, походили з нього особи таки всім знані: це і Євген Коновалець (чоловік однієї тети), Андрій Iельник (хрещений батько Ольги й чоловік іншої тети), дід Степан Федак (відомий львівський адвокат, близький знайомий Iитрополита УГКЦ Андрея Шептицького). Згадує Ольга Кузьмович і Романа Шухевича, Олену Телігу, Святослава Гординського – кожну з цих осіб авторка знала близько, як, певно, й багатьох інших.

Та О-Ці таки вдається балансувати на тонкій межі ніжної любові до своїх «персонажів» і здорового журналістського критицизму. Певно, тому читати ці маленькі тексти дуже приємно й зовсім не нудно.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Більшість історій розповідають про власників бізнесу, заняття яких прижилися на новому ґрунті, або...

Розділи рецензій