Террі Пратчетт. Правда

Грудень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
175 переглядів

Переклав з англійської Олександр Михельсон
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.

Фантастичний світ, виявляється, не така вже й складна річ. Досить лише достеменно переказати реалії нашого світу, перевдягнувши їх у костюми вигаданих персонажів. Ці костюмерні операції щодо ХХ — початку ХХІ століття чи не найкраще виконує Тері Пратчет. З-під його пера вийшли тисячі сторінок переписаної на казковий манер історії західного світу. І це навіть не пушкінська «ложь, да в ней намек» — Пратчет не натякає, а без зайвих церемоній нещадно критикує нашу реальність, пом’якшуючи критику доторками магії.

«Правда» — перший український переклад доробку фантаста. Не дивно, що саме цей твір і що саме тепер, коли до наших широт почала доходити страшна правда про постправду — болючі досвіди українського знайомства з тим, що словом «правда» можна прикривати звичайнісіньку брехню. Найкумедніше те, що «Правда» — це назва не лише роману, а й друкованого видання, з-під диктату якого врешті почав виходити український простір.

Дискосвіт (Discoworld, у деяких перекладах — Плаский світ) — вигадана реальність, де живуть усі можливі фантастичні персонажі, яка, втім, існує за знайомими людськими законами. Анк-Морпорк — місто у цій реальності, яке, за словами Пратчета, поєднує риси Лондона ХVIII століття, Сієтла XIX століття і сучасного Нью-Йорка. Вільям де Ворд (de Word — добре прізвище для любителя слів) пише новинні листки для сильних Дискосвіту. Це невеликий, утім, стабільний заробіток. Дія роману розгортається довкола його випадкової зустрічі з винаходом гномів. Їхню любов до золота в романі виопуклено їхнім долученням до мистецтва алхіміків — анк-морпоркські гноми намагаються перетворити свинець на золото. Це їм, звісно ж, не вдається (хай і фантастична, реальність залишається реальністю), втім, вдається перетворити свинець на безліч слів: валюта легкого обміну на долари, що теж непогано. Зустріч Вільяма і щойно винайденого свинцю-для-слів (вочевидь, ідеться про друкарський верстат) стає вирішальною для всього Дискосвіту. З’являється газета.

Друковане слово і його вплив на цивілізаційний поступ — тема досліджена, та вона й далі цікава, особливо у ХХІ столітті, коли вже не друковане, а html-слово є вирішальним у багатьох аспектах життя. Новини стають доступні всім, а це неабищо. Вільямова газета «Анк-Морпоркський Час» містить і розслідування політичного скандалу, і новини про редьку чудернацької форми. Вистачить кількох тижнів випуску газети, як розпочнеться інформаційна війна, знайома кожному сучасному мешканцеві не-плаского світу планети Земля.

По-перше, політичні розслідування ставлять під множинну загрозу життя Вільяма: за ним стежить Варта, полюють замовні вбивці, і він опиняється в епіцентрі конфлікту анк-морпоркських можновладців — звичайна позиція для новинних видань, які прагнуть об’єктивности. Афішування пікантних подробиць політичного скандалу, небезпека наближення до істини, проблема слів, які варто скласти доладно, аби інформація дійшла у належному вигляді, — питання, знайомі всім журналістам.

По-друге, газеті «Анк-Морпоркський Час» не доводиться довго чекати на конкурентів, які створюють відверто шлаковий інформаційний продукт, що, втім, значно цікавіший звичайному читачеві. «Золота рибка вкрала мого чоловіка», «У далекому-далекому королівстві почалася війна із зубними феями», «Дощ з цуценят у царстві за отією горою», «У Доналда Трампа виявилось два пупки. Шок! Сенсація!» — подібні заголовки конкурентів газети з амбіціями чесної інформації тішать читачів значно більше. Не просто тішать — вони ще й їм вірять, адже хто повірить у політичне замовне вбивство. Нудно вірити у щось, що є поряд, якщо у далеких далях відбувається щось значно цікавіше. Бо, як не раз повторювали у романі різні персонажі, брехня обійде світ, поки правда взує лише одну ногу.

У двох проблемах Вільяма де Ворда Пратчет наголошує дві проблеми сучасного інформаційного світу: висока ціна за правду (вона часто вимірюється у валюті життя) і посилений інтерес до брехні — вона ж бо і цікавіша, і простіша до сприйняття. От вам і постправда.

«Правда» — це історія створення інформаційного світу. Написана легко, кумедно, разюче реалістично (і нехай вас не введуть в оману гноми, тролі та вампіри — вони всі серед нас) і, що важливо, правдиво.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій