Томаш Кемпа, Томаш Цесельський, Альбіна Семянчук.... Праблемы інтэграцыі і інкарпарацыі ў развіцці Цэнтральнай і Усходняй Еўропы ў перыяд ранняга Новага часу

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
189 переглядів

Мінск: БІП-С Плюс, 2010.

Збірник наукових праць став результатом конференції, яку з ініціятиви Андрея Янушкевіча в жовтні 2009 року провів Білоруський інститут права з нагоди 440-річчя укладення Люблінської унії – події, знакової для подальшого історичного розвитку кількох країн Центрально-Східної Европи. Акт Люблінської унії є предметом гострих дискусій та суперечок істориків не одного покоління. Ювілей створив сприятливу нагоду розгорнути наукову дискусію про широке коло проблем, пов’язаних зі зміною статусу держав та їхніх кордонів у результаті унійних об’єднань, територіяльних анексій, воєнної окупації тощо у суперечливу епоху раннього Нового часу. Також важливими залишаються питання правового й історичного обґрунтування територіяльних змін, суспільних реакцій на геополітичні трансформації, вплив перемін у статусі держав та окремих територій на внутрішній соціяльно-політичний, економічний та етнокультурний розвиток різних европейських народів і країн.

У збірці можна виділити кілька проблемних блоків. По-перше, це статті, так чи так пов’язаніз унійною тематикою. Наприклад, Томаш Кемпа присвятив свою працю конфліктам політичної еліти Великого князівства Литовського (ВКЛ) у першій половині XVI століття, Томаш Цесельський – мілітарному аспектові унії Речі Посполитої (РП) із Саксонією у XVIII столітті, а Альбіна Семянчук – початкам історіографічної традиції описання польсько-литовських уній.

Окремі дослідження стосуються конкретно Люблінської унії. Генадь Сагановіч зосередився на аналізі Люблінського акта унії у постановах шляхетських сеймиків ВКЛ. Рамунє Шмігільскіте-Стукенє розглянула вплив ідеї унії під час роботи Генеральної конфедерації ВКЛ у 1792–1793 роках. Генрик Літвін проаналізував трансформації політичного становища Волині, Київщини та Брацлавщини після укладення Люблінської унії. Стаття Аркадіуша Чволека присвячена полеміці між поляками та литвинами навколо інтерпретації акта Люблінської унії у період правління Сиґізмунда Вази. Петро Кулаковський проаналізував проблему впливу унії на еволюцію правової системи українських воєводств РП.

Чільне місце у книжці посідає інтеґраційна проблематика. Варто відзначити синтезовані напрацювання відомих знавців тематики Анджея Рахуби, Анджея Закшевського та Марцелі Космана. Британський науковець Роберт Фрост зосередився на проблемі обмеження династичної влади шляхом порівняння ситуації у РП та Швеції. Володимир Падалінський торкнувся питання висвітлення інтеґраційних процесів ВКЛ із Короною Польською за матеріялами повітових сеймиків ВКЛ в останній третині XVI століття.

Низка досліджень пов’язана з аналізом стосунків зі східним сусідом ВКЛ – Московською державою. Розглянуто головно воєнну проблематику. Віктор Тємушев здійснив аналіз шляхів та способів доручення територій ВКЛ до Московії під час литовсько-московських воєн кінця XV – першої третини XVI століття. Алєксєй Лобін ґрунтовно розглянув питання, пов’язані зі складом та чисельністю польсько-литовського війська під час Оршанської битви 1514 року. Максім Анісімов на основі нових архівних джерел виклав події пограничних конфліктів між Московською державою та РП у 1550-х роках, а Андрей Мацук торкнувся теми стосунків маґнатів і шляхти ВКЛ до присутности московських військ на території РП під час Семилітньої війни. Невоєнним темам у цьому блоці присвячено праці Генрика Люлєвіча, який дослідив проєкт унії між РП та Московською державою під час третього безкоролів’я у 1586–1587 роках, та Конрада Бобятинського, який проаналізував можливості та шанси кандидатури від династії Романових на трон Речі Посполитої у 1669 та 1674 роках.

Три праці збірника присвячено інфлянтській проблематиці (інкорпорації Інфлянт до складу ВКЛ і РП під час Інфлянтської війни), яку дослідили Альмют Бюс, Алєксандр Філюшкін та Алєг Дзярновіч.

Статті Алєксєя Шаланди та Олега Однороженка стосуються проблем геральдики. Зокрема, Шаланда проаналізував «гербові війни» між Польщею та Литвою у другій половині XVI століття, а Однороженко пов’язав розвиток родової геральдики на українських землях із питанням генези загальнодержавної геральдики РП після укладення Люблінської унії.

Вельми цікавими є дослідження Володимира Поліщука про урядницькі клани Волинської землі напередодні Люблінської унії, Марюша Савіцького про стосунки родинних маґнатерій ВКЛ та Корони Польської, Ганни Філіпчак-Коцур про грошові контрибуції ВКЛ під час воєнних кампаній 1673–1676 років, Дарюса Вілімаса про систему державного устрою ВКЛ після Люблінської унії.

Наукові розвідки й статті у ювілейному збірнику не лише дають всебічне явлення про акт Люблінської унії, її значення та наслідки, а й відображають низку аспектів інтеґраційних процесів у Центрально-Східній Европі раннього Нового часу.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про...
Максим Карповець ・ Вересень 2016
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства...

Розділи рецензій