Ефраїм Баух. Позивання з історією

Лютий 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
90 переглядів

Київ: Фенікс, 2009.

Нова книжка ізраїльського прозаїка, поета, перекладача Єфрема (Ефраїма) Бауха, автора семи поетичних книжок і семи романів, написаних російською мовою та івритом, ймовірно, є першим його виданням українською мовою. Очевидно, йдеться про авторський переклад, – не тільки тому, що Баух народився в Молдові й довго жив у Росії часів СССР, відповідно, може знати українську мову; на висновки щодо авторського перекладу також схиляє відсутність у виданні імені перекладача.

Ефраїм Баух народився у 1936 році, у 1964 році вступив до Спілки письменників СССР, 1977 року переїхав до Ізраїлю, де з 1994 року очолює Федерацію Спілок письменників. Характеризуючи власну творчість, письменник говорить: моя тема – це тема Виходу.

Опубліковані в «Позиванні з історією» есеї – це, здебільшого, зібрані в одинадцять розділів авторські колонки в російськомовній ізраїльській періодиці. Цілісне враження книжка справляє радше завдяки авторському стилеві та послідовності у розкритті провідної теми – теми, згідно з ізраїльською термінологією, не так Виходу, як Повернення. Хоч би що говорив автор, від автобіографічних спогадів про прихід у Молдову нацистів до рефлексій із приводу єврейської філософії, інтонація оповіді формує враження про нього як про людину, що має звичку переосмислювати прописні істини, пропускаючи думки та події крізь особистий життєвий та інтелектуальний досвід.

Загалом це цікава, жива і напрочуд емоційна проза, кожен розділ котрої розкриває ті чи інші нюанси єврейської історії XX століття, кількість яких наближається до нескінченности. Автор звинувачує історичні обставини, завдяки яким бути євреєм у Східній Европі було соромно або страшно. Проте позивання автора з історією не обмежується обвинуваченнями: для нього жити в Ізраїлі означає не стільки пробачити Історії всі пережиті єврейством неприємності, скільки отримати нарешті заслужений спокій. Позбавляючись від наслідків ксенофобії, антисемітизму та переслідувань, автор наголошує на контрасті жорсткої і виправданої параної Ґалуту з внутрішньою свободою, властивою світовідчуттю ізраїльтянина.

До вад книжки слід віднести відсутність редакторської і, здається, коректорської роботи з текстом; до її безсумнівних переваг – численні цитати з релігійних текстів юдаїзму, а також з творів єврейських філософів, котрі дозволяють не тільки проаналізувати, а й переосмислити в світлішому колориті катастрофічні теми.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Грудень 2017
Збірник репортажів польської авторки Катажини Квятковської-Москалевіч — це книжка про Україну, в...
Галя Василенко ・ Жовтень 2017
«Містична нелогічність випадкового розподілу» — так автор описує наш світ. Хаос і відчуття...

Розділи рецензій