Marek Kwapiszewski. Późny romantyzm i Ukraina. Z dziejów motywu i życia literackiego

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
94 переглядів

Warszawa: Instytut Badań Literackich, 2006.

Україна, сказав якось Міхал Мохнацький, – «це Шотландія Польщі». Принаймні, ситуацію в польській літературі середини – другої половини XIX століття ця «географічна» метафора відображає добре. І добру нагоду згадати її дає розвідка, присвячена «українській школі» в польському романтизмі. Шість нарисів, що склали збірку Марка Квапішевського «Пізній романтизм і Україна. З історії літературного життя», фактично становлять цілісну візію цього літературного явища.

Збірку відкриває нарис «Романтичний козак. Історія мотиву», де розглянуто розвиток образу козака в польській романтичній літературі (від Богдана Залєського та Юліуша Словацького до Генрика Сєнкевіча). Наступна розвідка поглиблює цю перспективу дослідженням розмаїтих ідеологічних моделей, пов’язаних з осмисленням виступу барських конфедератів і Коліївщини; автор заторкує насамперед роль козацтва й загалом співвідношення історичних сил, як його подав у романі «Вернигора» Міхал Чайковський.

У статті «Козацька самомітологізація. Міхал Чайковський і його стосунок до України та православ’я» автор простежує процес формування і трансформації історіософських ідеологем Чайковського, що істотно змінювалися під впливом історичних та особистих обставин; увагу дослідника привертають суспільні маски та образи-амплуа письменника й дипломата з «дивною долею»: Квапішевський подає аналіз стратегій його міто- й життєтворчости, а також досліджує еволюцію його репутації в суспільстві (від літератора-романтика на прізвисько «Козак» і «козацького романіста», згодом одіозного «потурченця» і, врешті, до комічного образу «польського турка, що перейшов у православ’я» під покровительство «білого царя» Алєксандра II). Два нариси збірки – «Портрет кресового письменника. Про Зенона Фіша» та «Від Адальберта Грифа до Антонія Новосєльського. Інтелектуальна біографія пізньоромантичного критика» – присвячено біографіям, еволюції поетики й естетичних поглядів кількох визначних представників «української школи». Тут подано картину літературного життя середини – другої половини XIX століття з його найважливішими подіями й тенденціями. Завершує збірку рецензія на працю Даніеля Бовуа «Поляки в Україні 1831–1863».

У нарисах Марка Квапішевського знайдемо літературно-критичні характеристики низки творів, зокрема й тих, що написані в «передлистопадовий» період. Автор досліджує історичні традиції Речі Посполитої трьох народів і розмаїті аспекти конфронтації культур, суспільних і релігійних конфліктів, а отже, праця вписується в проблематику поліетнічности, набираючи актуального звучання в сьогоденній Европі.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Лютий 2018
Книжка археолога й історика Олександра Моці стосується контактної зони кочівників та землеробів на...
Юрій Кудінов ・ Жовтень 2017
Геннадій Казакевич має на меті з’ясувати місце і роль східних кельтів у етнокультурних процесах і...

Розділи рецензій