Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Листи. Том I: 1841–1850

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
477 переглядів

Київ: Критика, 2005.

«Що ж до науки, до політики й культури в широкому розумінні слова, то тут більшого за Куліша я не бачу. Здається, тільки він один маячить світлою плямою з темного минулого. Тільки його можна вважати за спражнього европейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтеліґента». «Куліш – найтрагічніша постать в історії української інтеліґенції – перше (в добі Відродження) напруження національного інтелекту». Так в одній тональності промовисто і сильно характеризували Микола Хвильовий і Євген Маланюк постать Пантелеймона Куліша.

Видати більш чи менш повного Куліша намагалися тричі. Першу спробу здійснила Кулішева дружина Ганна Барвінок. Київське видання «Сочинений и писем П. А. Кулиша» за редакції Івана Каманіна мало складатися з 20 томів, у 1908–1910 роках з’явилося перших п’ять, але 1911 року Ганна Барвінок померла, і видання припинилося. У той самий час львівська «Просвіта» заходами Юліяна Романчука видала шість томів «Творів Пантелеймона Куліша». Наприкінці двадцятих років опублікувати художні твори письменника у 25 томах спробував Інститут Тараса Шевченка; до 1931 року вийшло всього три томи. Нині «Критика» розпочала видання повного Куліша, яке має нараховувати 35 томів і складатися із семи серій: «Художні твори», «Переклади та переспіви», «Наукові праці. Публіцистика», «Щоденник. Подорожні нариси. Спогади», «Листи», «Мистецька спадщина», «Varia».

До першого тому ввійшли листи 1841–1850-х років. Серед Кулішевих кореспондентів цього періоду – Осип Бодянський, Вацлав Ганка, Міхал Ґрабовський, Григорій Квітка (Основ’яненко), Микола Костомаров, Михайло Максимович, Опанас Маркович, Пьотр Плєтньов, Ізмаїл Срезневський, Тарас Шевченко, дружина Олександра з дому Білозерських, її брати Василь та Віктор і сестра Надія та інші. Упорядник Олесь Федорук зібрав усі відомі листи письменника та до нього (в цьому томі їх відповідно 302 і 41), третину з них опубліковано вперше; частину текстів підготувала петербурзька дослідниця Наталья Хохлова. Тексти подано за автографами, якщо вони не збереглися – за копіями або авторитетними виданнями. Задля цього опрацьовано архівні фонди Києва, Чернігова, Москви, Санкт-Петербурґа, Кракова. Листи супроводжує детальний науковий коментар, довідковий апарат складають покажчики іменний анотований, географічний, альманахів, збірників, періодичних і продовжуваних видань.

Видання появилося в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики «Відкритий архів» завдяки фінансовій підтримці Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Лютий 2018
Леся Українка мандрує Німеччиною, Італією, Швайцарією. Вона заощаджує на вбраннях, проте дістає...
Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони...

Розділи рецензій